По 24 травня у Львові триватиме кінофестиваль короткометражного кіна Wiz-Art. У його рамках показується близько сотні фільмів з різних країн.
Великий акцент на кінофорумі цьогоріч зроблено саме на українське кіно. Окрім того на фесті пройдуть лекції і майстер-класи українських та іноземних режисерів.
Про ці та інші цікавинки Wiz-Art-2015 розповідає його натхненник Ольга Райтер.
Скільки фільмів довелося переглянути, щоб зібрати програму цьогорічного Wiz-Art?
До нас прийшло 1734 заявки. Крім того ми переглянули базу фільмів різних фестів та низки інших кінофорумів та платформ. У програмі є стрічки з усіх куточків світу окрім Африки. Також цьогоріч я об’їхала фестивалі у Познані, Глазго та Клермон-Феррані. Приблизно 15% усієї нашої програми складають європейські чи українські прем’єри. Наприклад, «Покоління» Маріанни Литвинової або «Віддалік» Каті Горностай.
Цьогоріч у вашого кінофоруму дещо нестандартний постер…
Його автор – Ілля Стронговський. Це те, що йому спало на думку, коли ми сказали йому наш слоган «Причина майбутнього». Цей образ передає ідею, що майбутнє твориться людиною та мистецтвом саме тут і зараз.
Минулоріч фест проходив у липні. Чому на цей раз ви вирішили перенести його на травень?
Взагалі наш перший фест відбувся у листопаді 2008 року. Потім він проходив три рази в травні і два рази в липні. Ну, а тепер ми знову поставили форум на травень, адже досвід показує, що так зручніше.
Останніми роками українських фільмів стало більше. Та чи виросла їх якість?
За кількістю українському короткому метру ще далеко до французького, британського та й навіть до польського. Та порівняно із тим, що було у 2010 році, кількість, звичайно, суттєво виросла. На нашому форумі діятиме одразу три програми вітчизняних фільмів.
Однією з них буде програма від організації «Сучасне Українське Кіно». Наразі молодим кінематографіста не вистачає майданчиків, аби показувати свої роботи. Тож добре, що вони самі організувалися й проводять свої покази. Радує й те, що з’явилися продакшени, які розуміють що у молодому кіні є сенс. В цілому з’явилося більше якісніших стрічок. Серед них є й фільми про наше молоде покоління. Це дуже тішить.
У програмі вашого фестивалю не має жодного російського фільму. Як то каже Кисельов «Совпадєние? Не думаю»…
Насправді, «совпадєніє». У нашому конкурсі і жодного польського фільму не має. Є лише ретроспектива польських стрічок. Адже протягом року ми двічі проводили покази польських короткометражок. І мені вже просто не цікаво було показувати їх ще раз.
Окрім показу фільмів ви також організовуєте майстер-класи.
Так, наприклад, протягом липня у Львові житиме Марися Нікітюк. Вона вестиме авторський курс зі сценарної майстерності. Тричі на тиждень десять людей будуть вчитися писати сценарій і знімати кіно.
Яка відвідуваність у Львівського кіноцентру?
Він поки що діє у такому собі бетта-режимі. Іноді люди є, іноді – не має. Там ще не все таке, як би ми того хотіли. Я там працюю у кіно-комісії. Наразі ми будемо переплановувати свою програму, щоб людей ходило більше. Серед іншого, запустимо навчальні програми.