Мері Поппінс повертається: олдскульний мюзикл

Дія фільму розгортається в Лондоні 1930-х років, коли жителі британської столиці намагалися звести кінці з кінцями через Велику депресію. У центрі сюжету картини знаходяться художник-невдаха Майкл Бенкс, який змушений влаштуватися на роботу в банк, і його сестра-суфражистка Джейн. Вони виховують трьох дітей Майкла, яких звуть Джон, Джорджі й Аннабель. Одного разу на вулиці починається буревій, разом із яким до головних героїв прилітає Мері Поппінс. Вона бере на себе виховання дітей, поки Майкл і Джейн намагаються вирішити свої фінансові проблеми. З цього моменту життя Джона, Джорджі й Аннабель наповнюється танцями, піснями, подорожами в казкові країни і захоплюючими розвагами.

На перший погляд, цей фільм справляє враження старої платівки, яку вклала тобі в руки бабуся, яка згадує, наскільки вона була щаслива, слухаючи цю музику півстоліття тому. При цьому старенька щиро сподівається, що ти під час прослуховування переживеш такі ж світлі емоції. Та як би ти не намагався зрозуміти її захоплення, сьогодні ця музика викликає нудьгу.

Головне, чого не вистачає мюзиклу “Мері Поппінс повертається” – це гучних шлягерів. У стрічці немає пісень, які наспівуєш після перегляду і зустрічаєш у хітпарадах.

Незважаючи на це в стрічці є ціла низка видовищних танцювальних номерів, які по мірі розвитку сюжету стають все більш і більш масштабними. Найяскравішою танцювальною сценою не тільки в цьому фільмі, але і, мабуть, у всіх прем’єрах 2018 року є номер ліхтарників, які синхронно витанцьовують на туманних лондонських вулицях.

Музичні номери в цій стрічці переповнені променистими посмішками, барвистими костюмами і ліричними танцями. Та незважаючи на перебір всієї цієї романтики і позитиву, фільм не став нудотним видовищем.

“Мері Поппінс повертається” знята в кращих традиціях голлівудських мюзиклів 60-х років. Тоді вийшли шедеври цього жанру “Вестсайдська історія” (1961), “Моя прекрасна леді” (1964), “Звуки музики” (1965) і “Олівер! “(1968), які завоювали “Оскари” в номінації “Кращий фільм”. У тому ж десятилітті вийшла і диснеївська музична картина “Мері Поппінс” (1964), яка отримала п’ять статуеток Американської кіноакадемії. Новий фільм Роба Маршалла продовжив сюжет цієї класичної стрічки через 25 років після описаних у ній подій.

У нову картину запрошували актрису Джулі Ендрюс, яка зіграла Мері Поппінс в картині 1964 року, однак та відмовилася. А от актор Дік Ван Дайк, який виконав у тій стрічці роль головного негідника, з’явився і в “Мері Поппінс повертається”. На момент зйомок у цій стрічці Діку Ван Дайку було 92 роки, тож замість ефектних танців і співу він зачарував публіку своєю потужною харизмою і чарівністю.

А головну роль у картині виконала Емілі Блант (“Дівчина в поїзді”, “Тихе місце”). Образ своєї героїні актриса наповнила контрастними нотками строгості і кокетства. Мері Поппінс у її виконанні вразила своєю непередбачуваною зміною настроїв від нестримних веселощів до ліричної меланхолії.

Епізодичну жартівливу роль у мюзиклі зіграла Меріл Стріп. Триразова володарка “Оскара” перевтілилася в цій стрічці в ексцентричну Топсі Терві-Поппінс, у якої все ламається, перевертається і валиться з рук. У цій ролі Стріп нагадала Болванщика з “Аліси в країні чудес”, у якого в очах мерехтіла така ж іскра божевілля, а міміка і жести були різкими і яскравими, як феєрверк.

На відміну від багатьох інших музичних фільмів, “Мері Поппінс повертається” українською дублювали не тільки репліки персонажів, але й пісні. Як виявилося, у виконанні українських акторів музичні композиції пролунали нітрохи не гірше, ніж в англомовному оригіналі.

Постановкою картини займався Роб Маршал, режисер наймасштабніших голлівудських мюзиклів ХХІ століття. Він прославився завдяки своєму стильному шедевру “Чикаго” (2002). Після цього він зняв мюзикли “Дев’ять” (2009) і “Чим далі в ліс” (2014), а також четверту частину “Піратів Карибського моря” (2011). Його нова робота “Мері Поппінс повертається” хоч і засліплює емоціями, але все ж меркне на тлі попередніх робіт майстра.

“Мері Поппінс повертається” – занадто консервативний фільм, який скроєний по моді півстолітньої давності. Він не надає сучасного звучання ретро-епосі. Тому деякі сцени в цьому мюзиклі віддають пилом музейних експонатів, а його хронометраж виглядає затягнутим.

Наприклад, автори “Ла-Ла Ленд” (2016) Дем’єна Шазелла змогли філігранно заримувати епоху класичних мюзиклів з сучасністю. Почасти завдяки цьому їх стрічку багато хто назвав одним із найяскравіших музичних фільмів десятиліття.

І хоч “Мері Поппінс повертається” явно програє іншим мюзиклам останніх років, цю стрічку не варто списувати з рахунків. Слідом за чотирма номінаціями на “Золотий глобус” фільм має всі шанси взяти участь і в оскарівських перегонах. Окрім того ця картина співзвучна святам і дарує глядачам стільки ж оптимізму, скільки екранна Мері Поппінс приносить радості своїм вихованцям.

ЧИТАТИ ЩЕ

Греннелл заявив, що ядерні боєприпаси України належали Росії

Річард Греннелл - колишній посланець Дональда Трампа, заявив, що ядерні боєприпаси, яки Україна передала в межах Будапештського меморандуму в 1994 році, належали Росії. Однак ці боєприпаси...

Зраджена Україна: Як Захід не виконав своїх обіцянок

Україна давно відчула на собі бездіяльність та нехтування з боку Заходу, і ця зрада не почалася з президентства Дональда Трампа. Після розпаду Радянського Союзу та обіцянок...

Україна: історичний центр боротьби між Сходом та Заходом

Україна, розташована на перетині Європи та Азії, протягом століть була ареною зіткнення інтересів східних та західних цивілізацій. Її географічне положення зробило її ключовим полем битви...

Sora від OpenAI викликає інтерес і занепокоєння в Голлівуді

Sora, нова модель текст-у-відео від OpenAI, привернула увагу Голлівуду. Ця технологія дозволяє створювати відео високої якості до однієї хвилини лише за текстовими запитами. Деякі представники кіноіндустрії вважають,...