Донбас: Пародія на жителів Донбасу

Ця картина складається з низки епізодів, що оповідають близько дюжини історій про життя самопроголошених “республік” на Донбасі. Нечистий на руку чиновник обкрадає лікарню. Розгублений іноземний журналіст намагається знайти керівника загону військовиків (очевидно, іноземних), але ніхто не хоче зізнаватися, хто віддає накази. Козаки влаштовують самосуд над одним зі своїх соратників за дрібне злодійство. При цьому їхні отамани обчищають місцевих жителів по-великому. Посеред вулиці влаштовують розправу над спійманим у заручники українським вояком.

Подекуди весь цей екранний абсурд має вигляд поганого цирку або шизофренічного театру. Здається, що автори картини додали надто багато ексцентрики в кожного персонажа. Однак в основі всіх цих сюжетів – реальні історії й аматорські відео, викладені очевидцями в інтернет. І наскільки б парадоксальними не видавалися окремі сцени, вони не більш ніж на півкрок від приголомшливої дійсності.

Епізоди цього фільму, на перший погляд, – як буденні кадри убогого життя, в якому панує кримінал і розбій. Однак кожна така сцена наповнена густим символізмом. Наприклад, епізод, в якому власті “ДНР” відбирають джип у чоловіка, показує, що бандитизм у самопроголошених “республіках” є державною політикою, а рекет і рейдерство – чи не прописано в конституції.

Найбільш емоційну сцену картини присвячено місцевим жителям, які залишилися без осель, через що змушені переховуватися в підвалі. Камера прямує темним сирим коридором услід за нещасним чоловіком, який описує жахливі умови життя, з якими доводиться миритися. В якийсь момент чоловік ховається в темряві і на його місці з’являється хлопчик, який таким самим трагічним тоном продовжує екскурсію. Цей спритний трюк натякає на сумну перспективу жителів Донбасу, які залишилися без домівок: їм доведеться поколіннями блукати цим холодним підземеллям.

Кульмінаційний епізод “Донбасу” показує церемонію одруження чоловіка на прізвище Яічниця з крикливою жінкою Анжелою Купердягіною. Ця сцена змушує згадати популярне YouTube-відео “Ополченка “Кукла” виходить заміж за ополченця “БМВ”.

У фільмі вони беруть шлюб під прапором “ДНР”, поруч з яким бовтається паперове сердечко, окантоване кітчевим білим рюшем. У цій сцені не тільки прочитується глузливий знак рівності між символікою самопроголошеної “республіки” і вульгарною дрібничкою, але й показано, що саме по собі сімейство “ДНР” – це союз старості з дурістю, каліцтва з дикістю, вульгарності з агресією.

А закільцьовують сюжет фільму сцени з артистами-аматорами, які знімаються в поставних теленовинах. Вони з’являються перед камерами, видаючи себе за очевидців, і вимовляють завчений текст. Найбільш колоритну героїню цих епізодів зіграла київська актриса Тамара Яценко. Її героїня нагадує провокатора росТБ Марію Ціпко, яка в різних випусках новин видавала себе то за корінну одеситку, то за мешканку Сімферополя, то за голову виборчої комісії на псевдореферендумі в Луганську, то за юриста з “ДНР”.

У двох сюжетах фільму зіграли коміки Георгій Делієв та Наталія Бузько, відомі за проектами одеської трупи “Маск и”. Ролі вони мають драматичні, але коли бачиш цих артистів на екрані, мимоволі налаштовуєшся на гумористичний лад. Саме такий настрій викликає практично весь фільм: кримінальне життя окупованого Донбасу має настільки ексцентричний вигляд, що видається жорстоким жартом.

Режисер Сергій Лозниця протягом цього року випустив три фільми. Прем’єра кожного з них відбувалася на одному із трьох найпрестижніших кінофестивалів Європи – в Каннах, Берліні та Венеції. Історія знає лише кількох режисерів, яким вдавалося випустити поспіль три картини, які брали участь у цих кінофорумах. Серед них, наприклад, поляк Кшиштоф Кесльовський з циклом фільмів “Три кольори” й австрієць Ульріх Зайдль з трилогією “Рай”.

На Берлінале цього року Лозниця представив документальну картину “День перемоги”. Вона оповідає про сучасних росіян, які відзначають 9 травня в німецькій столиці. На Каннському кінофорумі фільммейкер отримав режисерський приз за “Донбас“. А на Венеціанському кінофестивалі Лозниця показав ще один неігровий фільм – “Процес”. Картину змонтовано з хроніки 1930-х років, у ній ідеться про судовий розгляд над “Промпартією”. Цю справау повністю зрежисирував радянський уряд. Сценарій суду було написано чекістами, а все, що було на ньому сказано, – чистий вимисел. Це шоу було розіграно перед камерами, щоб залякати суспільство, адже переляканими людьми легше керувати. Як показано в “Донбасі”, схожі вистави перед камерами продовжують бути вельми популярними й сьогодні.

“А що, власне, змінилося відтоді? А нічого не змінилося. Все ті самі процеси, побудовані як вистави  з передбачуваним результатом. Той самий державний терор, спрямований прямо й непрямо на різні групи населення”, – сказав Сергій Лозниця.

Багато фільмів, які знімають в Україні, немов приходять на екрани з паралельної реальності. Розказані в них історії не мають практично нічого спільного з реальним життям у нашій країні. А “Донбас” відрізняється від усього цього кіно передусім тим, що показує нашу дійсність максимально правдиво. Крім того, цей фільм Лозниці – найчесніша ігрова картина про події останніх років на сході України.

Фільм “Кіборги” Ахтема Сеітаблаєва і серіал “Гвардія” Олексія Шапарєва героїзували українських військовиків. А драми “Іній” Шарунаса Бартаса і “Полон” Анатолія Матешка невиразно переказували жахи війни. На відміну від них, “Донбас” став дзеркалом того, що відбувається на окупованих територіях. А як написано в епіграфі до гоголівського “Ревізору”, “на зеркало неча пенять, коли рожа крива”.

ЧИТАТИ ЩЕ

Найкращі мелодрами: 10 фільмів про кохання

Іноді нам усім потрібно трішки любові. Справжньої, дещо сумної, часто болючої, без чудес, але з щирістю. Такої, що здатна окриляти та опускати на дно одночасно....

10 найкращих комедій останніх років

Улюбленим жанром багатьох є комедії, адже вони дозволяють відволіктись від рутини, весело провести час в хорошій компанії чи відпочити наодинці. І дуже неприємним буває момент,...

10 кращих сортів кави: вишукані аромати і смаки

Кава – це чудовий напій, який поєднує мільйони людей у всьому світі своїм ароматом та насиченим смаком. Існує величезна різноманітність сортів кави, кожен з яких...

Як стати багатим: 5 фільмів про накопичення капіталу

У гонитві за багатством люди часто не думають про те, щоб запитати себе: "Для чого я цього досяг?". Накопичення капіталу стає самоціллю. Ми всі працюємо...