10 фільмів, що вплинули на життя і творчість Мирослава Слабошпицького

Головний український режисер цього десятиліття Мирослав Слабошпицький складав свою десятку фільмів кілька місяців. Натомість остаточний і беззаперечний список не вийшов. Адже переглянув він тисячі картин, відсіяти з яких всього лише десять – завдання практично неможливе. «Всі перелічені тут стрічки я дивився багато разів. Якби я перераховував цей список в інший день, то набір фільмів в ньому відрізнявся», – зазначив він.

Зараз Слабошпицький працює над повнометражною ігровою картиною «Люксембург». Фільм ще не завершений, а його вже чекають на престижних кінофестивалях. Чи повторить ця стрічка успіх «Племені», що зібрав три призи в Каннах? Або завоює одну з головних нагород у Локарно, як «Ядерні відходи»? А може вона добереться до конкурсу Берлінського кінофоруму, де показувалися короткометражні роботи режисера «Діагноз» та «Глухота»? Про це ми дізнаємося в наступному році.

«Виродки» (1932) Тод Браунінг

Вважається, що кіно – це балаганне видовище, власне, як і цирк виродків. Ці два явища поєднуються в картині «Виродки». Вона мене дуже вразила. В якійсь мірі вона є для мене квінтесенцією кінематографа.

 

«Догвіль» (2003) Ларс фон Трієр

Один із найважливіших фільмів у моєму житті. У цій картині Трієр вийняв один елемент із фільму – декорації – від чого він набув нового звучання. Я надихався цією картиною, працюючи над «Племенем», де я вийняв з фільму інший елемент – мову.

Також тут один із кращих фіналів у кіно, коли говориться фраза: «Є місце, без якого світ стане краще. І це місце – Догвіль».

 

«Скажені пси» (1991) Квентін Тарантіно

Коли я вперше подивився цю стрічку – це було якесь нове інтенсивне переживання. Якесь свіже повітря. Просто приголомшливо.

 

«Кримінальне чтиво» (1994) Квентін Тарантіно

Тарантіно – це віха в розвитку мого кінопокоління. Після «Псів…» і «Чтива…» у нього вже не було настільки сильних режисерських робіт. Звичайно, після цього він знімав успішне кіно, але жоден із цих фільмів не повторив успіху перших двох.

В одному з інтерв’ю останніх років хтось із журналістів запитав у нього: «Ви ж так і не зняли нічого крутіше за «Кримінальне чтиво». На що Квентін відповів: «А хто зняв?». І це правда… Він встановив тренд у розвитку кіно на десятиліття.

 

«Розсікаючи хвилі» (1996) Ларс фон Трієр

Фільм мене абсолютно потряс. Це картина, з якої, власне кажучи, і почався Трієр.

 

«Три дні Кондора» (1975) Сідні Поллак

Очевидно, тому що тут у негативному світлі виставлено ЦРУ, цей фільм якимсь дивним чином прорвався через залізну завісу на радянські екрани.

Він на мене сильно вплинув у дитинстві, тому що це міцний, олдскульний, американський політичний детектив. У кінотеатрі я переглянув його разів 50. Не знаю, як ця картина виглядає сьогодні, але тоді вона немов з’явилася з іншої планети. Це була просто якісна голлівудська стрічка, але в дитинстві після її перегляду я зрозумів, що всі ці радянські фільми, які я бачив до того – вони взагалі не мають ніякого значення.

 

«Незворотність» (2002) Гаспар Ное

Це просто прорив на іншу строну… Картина подолала табу. Не знаю, з якими речовинами пов’язано її народження, але в стрічці присутній колосальний драйв. Мені здається, що в цьому фільмі Гаспар просто взяв і виплеснув себе на екран без залишку. Правда, мене трохи дратувало те, що сюжет у ньому переказується у зворотному порядку.

https://www.youtube.com/watch?v=BI7E3dir2EE

 

«4 місяці, 3 тижні і 2 дні» (2007) Крістіан Мунджіу

Кінематографу вже більше ста років і протягом цього часу вже багато було перепробувано. А «Румунська нова хвиля» на тлі всього зуміла запропонувати щось нове. І це дуже добре сприйняв весь світ. Обличчям східноєвропейського кіно після цього стала саме Румунія.

 

«Смерть пана Лазареску» (2005) Крісті Пую

Разом із вищезгаданою стрічкою Мунджіу, а також «12:08 на схід від Бухареста» Корнеліу Порумбойю ці три картини стали найбільш гучними явищами в «Румунській новій хвилі».

 

«Механічний апельсин» (1971) Стенлі Кубрик

Якщо років 15 тому головним святим кінематографа був Альфред Хічкок, то сьогодні їм став Кубрик. І всі наразі хочуть бути Стенлі Кубриком – як у відомому фільмі. Цей режисер найбільш співзвучний Стіву Джобсу, ніж будь-хто інший.

Серед багатьох його шедеврів я хочу виділити саме «Механічний апельсин» тому що це його міцно наративна картина. У ній є якась кінематографічна досконалість, абсолютний перфекціонізм.

Кубрик брався за якусь тему, щоби закрити її. Він просто вичерпував її у своїх фільмах. Якось раз студія закрила створення якогось фільму про війну у В’єтнамі, і режисер не міг зрозуміти, в чому причина. А потім йому пояснили, що саме в цей момент Кубрик знімав «Суцільнометалеву оболонку». «Якщо з цього приводу ще щось не сказано, то містер Кубрик все розповість», – сказали йому.

Практично в кожному своєму фільмі Кубрик брався за якийсь певний жанр і досягав у ньому досконалості.

ЧИТАТИ ЩЕ

Найкращі фільми про баскетбол

Баскетбол вже давно перестав бути тільки спортивною грою. Ця гра мотивує ставати не тільки вищими і сильнішими, але й підштовхує повністю змінити своє життя, знайти...

Найкращі фільми про Олімпіаду

Спорт тисячоліттями надихає людство на високі здобутки. Він підштовхує людей знаходити у собі нові сили та долати себе. Здійсненням цього стала Олімпіада, якій присвячено багато...

Що взяти в армію: список необхідних речей

В армії використовуюсь два рюкзаки. Один маленький – для щоденних задач. А другий – великий, в який влазять всі ваші речі під час переїзду. Переїзди...

Найкращі фільми про футбол

Ніщо не зрівняється з живими емоціями під час перегляду футбольного матчу. Але нерідко трапляється, що фільм про футбол – набагато цікавіший за саму гру. Саме...