10 фільмів, що вплинули на життя і творчість Марини Степанської

Режисер Марина Степанська випустила дві короткометражні роботи «Канікули» (2013) і «Чоловіча робота» (2015), які отримали високі оцінки критиків. У 2017-му очікуються прем’єри її повнометражного ігрового дебюту «Стрімголов», а також документальної стрічки «Кінематографіст».

«Я просто назвала ті стрічки, які найчастіше згадую. Натомість далеко не кожну з них я передивлялася багато разів. А деякі – взагалі дивилася лише одного разу. Проте це не зменшує їх значущості», – сказала Марина про власну десятку фільмів.

«Джейн Ейр» (1983) Джуліан Еміс

Мені було п’ять років. Після перегляду цього фільму мені тиждень снилися кошмари. Там була сцена, в якій дівчина піднімається на горище, де божевільна дружина приміряє фату. Я в житті не зустрічала сцени, яка б наводила більший жах.

 

«Гостя з майбутнього» (1984) Павло Арсьонов

У дитинстві мене чіпляв саме цей фільм, тому що він розповідав дійсно про нас і про нашу територію дитинства. А дитинство в житті радянського дитини – далеко не найщасливіший період. У той час ця прекрасна Аліса з фільму здавалася мені абсолютним героєм. Саме після цієї стрічки я почала писати власні історії. У бабусі я завела зошит і записувала в нього якісь нові пригоди Аліси. От до сих пір і не можу зупинитися…

 

«Жертвопринесення» (1986) Андрій Тарковський

18 років. Перший курс. Гормони вирують. Один мій друг запрошує нас з подругою Мариною Вродою до себе додому… подивитися кіно. Приходимо ми до нього в гості. Вечір. Диван. Напружена сексуальна обстановка, як буває, коли ти йдеш до когось дивитися кіно. Та коли він завантажив касету з «Жертвопринесенням» – я відразу ж випала з цієї атмосфери, і повністю занурилася у фільм. До того ж це було моє перше знайомство з Тарковським. На Марину ця картина справила приблизно таке ж враження. А коли завершився фільм, то ми мовчки встали. Мовчки вийшли з квартири. І десь ще годину мовчки їхали в автобусі. Цей ефект мовчання я дуже добре запам’ятала.

Днями я читала інтерв’ю зі Сьюзен Зонтаг, у якому вона сказала, що твори мистецтва, що дали потрібний ефект, породжують мовчання.

 

«Хрустальов, машину!» (1998) Олексій Герман

З перших курсів я відкладала фільми Олексія Германа, як щось незрозуміле, високочоле. Десь рік тому я передивилася цю картину, і зрозуміла, що якимось дивним чином це кіно про мене і про моє дитинство. Не у фактичному значенні. А в сенсі відчуттів. Ось це відчуття абсолютної відсутності особистого простору для думок і вчинків…

 

«Двадцять днів без війни» (1976) Олексій Герман

Це єдиний фільм про війну, який мені здається чесним. Тому що він зосереджений на людині. Найприголомшливіша сцена – коли головний герой сидить в окопі, навколо падають бомби, а він загадує: «Якщо зараз буде три снаряди, а потім тиша, то все в моєму житті буде добре. І у її теж». І починає рахувати. Ну, от, як таке можна вигадати? Таке може зняти тільки та людина, що дуже добре розуміє людську природу.

Ще я б хотіла в цьому списку назвати «Мій друг Іван Лапшин», але обмежуся двома фільмами Германа-старшого. У всіх роботах цього режисера є одна важлива цінність. Це життя, що вривається в кадр у якомусь дуже сирому, необробленому вигляді.

 

«Безмовне світло» (2007) Карлос Рейгадас

Це кіно, що показує народження світла у фізичному і метафоричному сенсі. Це дуже сильно. Для мене особисто це недосяжно.

 

«Кістки» (1997) Педру Кошта

Стас Битюцкий показав цю стрічку в кіноклубі. Це кіно розповідає про жителів трущоб Лісабона. В цілому фільм побудований на великих планах персонажів, які страждають. Але від цих великих планів відірватися неможливо.

Під час цього показу ефект мистецтва був зайвий раз перевірений на непідготовлених глядачах. Тоді в кіноклуб випадково прийшли дві жінки з якимись кульками з ринку. І після закінчення фільму Стас запитав у них, не пошкодували вони, що залишилися і додивилися до кінця. А вони у відповідь дуже довго і натхненно розповідали, наскільки їх потряс цей фільм. Словом, це зайвий раз доводить, що справжнє мистецтво – не щось таке, що «не для всіх». Навіть якщо твір мистецтва розказано якоюсь новою мовою і у глядача не вистачає досвіду розшифрувати цю мову – до серця цей твір мистецтва обов’язково дійде.

 

«Пори року» (1975) Артавазд Пелешьян

Я його дивилася багато разів. Цьому режисерові якимось малопояснюваним чином удалося захопити красу і без втрат перенести її на екран. А вже з екрану вона проникає прямо в серце глядача. Після цієї стрічки думаєш: «Я хотіла б осягати життя так само. Проте інструменту для цього у тебе немає. Потрібно винайти власний».

 

«29 пальм» (2003) Брюно Дюмон

Цей фільм, на перший погляд, нічим не видатний. Але він дуже точно показує пекло, що виникає між чоловіком і жінкою. І без нього не обійтися, опиняючись на зворотному боці кохання. Це кіно, напевно, неможливо було б зняти з реальною парою. Воно напівдокументальне-напівігрове. Стрічка знімалася в дуже вільній манері, тож реальність і гра переплелися тут дуже тісно. Тобто в якийсь момент фільму актори перестають грати. «29 пальм» показали мені, що в будь-якому фільмі обов’язково повинна бути якась жертва. Саме після перегляду цієї картини і з’явилися мої «Канікули».

 

«Кінець туру» (2015) Джеймс Понсольдт

Фільм про журналіста, який приїжджає до письменника Девіда Фостера Воллеса, щоби взяти у нього інтерв’ю. Вони проводять разом кілька днів. Це дуже точне кіно про природу творчості. Воно зроблене дуже просто і без претензій. Гранично стримана класична манера оповіді. В якійсь мірі ця стрічка була для мене референсом у роботі над «Стрімголов». Тому що мій новий фільм теж дуже розмовний.

ЧИТАТИ ЩЕ

Найкращі фільми про баскетбол

Баскетбол вже давно перестав бути тільки спортивною грою. Ця гра мотивує ставати не тільки вищими і сильнішими, але й підштовхує повністю змінити своє життя, знайти...

Найкращі фільми про Олімпіаду

Спорт тисячоліттями надихає людство на високі здобутки. Він підштовхує людей знаходити у собі нові сили та долати себе. Здійсненням цього стала Олімпіада, якій присвячено багато...

Що взяти в армію: список необхідних речей

В армії використовуюсь два рюкзаки. Один маленький – для щоденних задач. А другий – великий, в який влазять всі ваші речі під час переїзду. Переїзди...

Найкращі фільми про футбол

Ніщо не зрівняється з живими емоціями під час перегляду футбольного матчу. Але нерідко трапляється, що фільм про футбол – набагато цікавіший за саму гру. Саме...