Робота над фільмом «Окупація» давно зупинилася і може вже не продовжитися. Режисер картини Валеріу Жереги побоюється, що зйомки картини заглохли через нецільове використання коштів, виділених на фільм.
Щоб вирішити ситуацію, 19 червня буде скликано позачергові збори Громадської ради при Держкіно.
На них продюсери стрічки покажуть відзнятий чорновий матеріал із «Окупації». Але, чомусь перегляд призначається без участі самого автора сценарію, режисера і со-оператора – Валеріу Жереги.
Він побоюється, що таким чином продюсери хочуть переконати членів Ради, що відзнятий, без кольоро-корекції матеріал у своїх довготах і відриві від цільних епізодів, (які ще належало дозняти) – є «творчим браком».
Це дасть продюсерам можливість списати матеріал, як «невдачу» творчої групи. Також це дозволить довести роботу над проектом так, як тепер зручно продюсерам і зніме з них відповідальність за зобов’язання по відношенню до нормативів Держкіно та кошторису.
Але Громадська Рада – це консультативний орган із питань виробництва фільмів, а не Художня Рада, що обговорює творчість кінематографістів…
«Кошти, виділені державою на стрічку, нібито несподівано закінчилися. А додаткове фінансування продюсери, всупереч своїм зобов’язанням, не забезпечили. Мені, режисерові-постановнику, було відмовлено в ознайомленні з фінансовими документами (такими як кошторис витрат або акти виконаних робіт), на яких, до речі, повинен стояти мій підпис. Тоді я міг би знати про реальні витрати по картині. Деякі організатори пострадянського кіновиробництва хвацько навчилися маніпулювати виділеними державою коштами. У сформованій в Україні форс-мажорній ситуації їм навіть вигідно заморозити дорогий і дуже важливий для країни проект, щоб списати “в нікуди” всі витрати…» – коментує режисер.
Дія майбутньої картини розгортається в 1920-і роки. Коли керівництво УНР вигнано, а Україна опинилася під владою біль шовиків, у Черкаській області з’являється Холодноярська республіка. Більшовицька влада розповідає закордонним ЗМІ про бійців Холодного Яру як про бандитів, яких потрібно знищувати.
Щоб проілюструвати цю легенду агент ЧК здійснює теракт на залізничній станції, куди мають прибути іноземні журналісти. Разом із тим, під виглядом кореспондента на місце битви прибуває представник головнокомандувача УНР осавул Діброва, який має намір дістатися до повстанців, щоб скоординувати їхні подальші дії.
Звернення Валеріу Жереги:
Я, Валеріу Жереги, режисер-постановник, автор сценарію і співоператор-постановник повнометражного художнього фільму «Окупація» за мотивами кіноповісті Марка Греся «Варіант Марконі», виробництва Продюсерського центру «ІнсайтМедіа», створюваного за фінансової підтримки Державного агентства України з питань кіно, звертаюся до Громадської ради при Державному агентстві України з питань кіно з проханням допомогти вирішити виробничий конфлікт, який виник із вини керівництва ПЦ «ІнсайтМедіа», причиною якого могло стати нецільове використання коштів із державного бюджету України і, можливо, підробка продюсерами документів проекту.
Як мені пояснили у виробничому відділі Держкіно України, у 2013 році на картину було виділено 12 мільйонів гривень (1,507 млн. дол.). У тому ж році «ІнсайтМедіа» отримав 70% від виділеної суми. За їх звітними документами на знімальний період – це половина робіт із затвердженого КПП – було витрачено 2068185 грн. – Це 258 тисяч дол. Виходить, що на підготовчий період було витрачено 7613000 грн.
Я був уже третім режисером на цій картині, і мій підготовчий період тривав усього 2,5 місяці, в яких був один виїзд на локації малою групою на 10 днів. Нічого не купували, нічого не шили, не будували, проби проводилися в коридорі, музику не писали, акторам не платили тощо. Куди були «витрачені» майже 1 млн доларів США за курсом того часу до знімального періоду? І де решта грошей, якщо на знімальний період у них витрачено всього 2064000 гривень (258 тисяч дол.)?
Картина створювалася в копродукції України, Молдови та Румунії, але після несподіваної для всіх зупинки виробництва фільму Молдова і Румунія покинули проект.
У березні 2014 продюсери раптово оголосили про нову безстрокову — вже третю консервацію фільму, яка триває вже більше року, з тої причини, що кошти, виділені державою на стрічку, нібито несподівано закінчилися, а додаткове фінансування продюсери не забезпечили, згідно зі своїми зобов’язаннями. Як же продюсери планували роботу для зйомок, затверджених у Держкіно об’єктів?
Зараз в Актах виконаних робіт по знімальному періоду деяких членів знімальної групи змусили поставити свій підпис у документі про те, що вони нібито відзняли і об’єкт «Табір повстанців (Буки)», де великий метраж (інакше не віддавали їм зароблені гроші або їх частину).
Я такий Акт не підписував тому, що ми об’єкт «Табір повстанців (Буки)», не знімали. Перевіривши ці Акти, припускаю, що можна буде доповнити список групи, які підписалися під помилковою інформацією про «відзняті» об’єкти. Генеральний продюсер проекту Володимир Філіппов довів людей до критичної необхідності отримання своїх чесно зароблених грошей і, як я припускаю, продюсери змусили цих людей підписати ці акти. Я особисто стверджую: об’єкти «Табір повстанців (Буки)», «Залізнична станція», «Ліс», – це 40% картини — не були відзняті.
Припускаю, що, звітуючи за знімальні об’єкти з мого сценарію «Окупація» як «відзняті», пан Філіппов (“Червоний“) переслідує наступну мету: ввівши в оману Держкіно в тому, що матеріал начебто «не якісний» – можна списати величезні гроші на помилково-проведені зйомки дорогих об’єктів. У такій форс-мажорній ситуації можна роздобути підтримку керівництва про списання «не якісного» матеріалу і потім його вже ніхто дивитися, оцінювати і перевіряти не буде. Таким чином, можна виправдати нібито «витрачені» кошти на «творчу невдачу» у виробництві дорогого фільму. Наша професійна знімальна група, колеги-кінематографісти інших країн оцінили наш матеріал як правдивий, неординарний і професійний. Це підтверджує і велика підтримка в інтернеті наших двох трейлерів «Окупація», де основне питання тисяч громадян: «Де, коли, нарешті, вийде ця картина? Це ж зараз – зброя!».
Для того, щоб нагнати корисний метраж для повної Одиниці – 110 хв, продюсери планують до створених матеріалів дозняти 50 хв. сучасних документальних епізодів, на це у них навіть є так званий «сценарій». В. Філіппов та А. Суярко давали мені читати цей бездарний, низькопробний текст з метою умовити мене дозняти хвилини корисний метраж, яких не вистачає для картини. Там, виявляється, стара бабуся Олеся – колишня молода героїня нашого фільму, сьогодні представляє в Європі свою книгу «Окупація», згадує про минуле часу, тобто переказує те, що пам’ятає – це і є наші не дозняті епізоди! Там же, за кордоном, виявляється і син Марконі, він теж згадує про тата-чекіста. За опис злочину більшовиків в Україні російські спецслужби намагаються отруїти бабусю …
У такому штучному з’єднанні постановочного матеріалу і псевдо-документальних епізодів не можуть бути відтворені історичні події в Україні 20-х років, з такою «халтурою» в ім’я порятунку положення продюсерів не можна створювати патріотичне кіно, адже наше завдання було розкрити таємні методи і механізми Кремля того часу для окупації чужих країн – те, що сьогодні й відбувається насправді. У результаті такої «діяльності» буде не історичний художній фільм, а тільки фіктивний звіт продюсерів про реалізацію виробничої Одиниці за освоєний бюджет.
Я відмовляюся приймати таку перспективу для нашого фільму з підміною фальшю правильного розвитку драматургічних колізій — такому продукту не місце в моїй фільмографії. Але продюсери і далі шукають способи саме так завершити роботу над картиною навіть без моєї участі. Я від картини за сценарієм «Окупація» не відмовлявся, мене ніхто не повідомив про закриття проекту, я в очікуванні продовження роботи над фільмом. І я не поставлю свій підпис під зіпсованим моїм сценарієм і не дам моє ім’я як режисер-постановник у випадку, якщо такий «фільм» вийде в новому варіанті. І готовий буду довести своє авторське право у всіх інстанціях.
«ІнсайтМедіа» залишилися винними виплатити мені велику частину гонорару і зарплату знімальній групі за тривалий період часу.
Я не можу від них отримати гонорар, як ми домовлялися до початку роботи над фільмом з паном Філіпповим, згідно підписаного між нами документу з сумою і графіком виплат за мою роботу над картиною з раніше обумовленими термінами (з 05.08.13 по 28.07.14 ).
“ІнсайтМедіа” не компенсувала мені тривале проживання в Києві під час трьох простоїв, хоча ці консервації були не з моєї, а з їх вини. І я, як запрошений з іншої країни режисер, не отримував за цей час навіть добові в Києві. До речі, чомусь добові нам видавали тільки у знімальному періоді в єдиній експедиції і тільки по 100 грн.
Щоб зрозуміти, на які кошти ми створюємо картину, і причини непередбачених простоїв, які проти всякої логіки вивели знімальну групу і акторів з графіка виробництва, я попросив продюсерів ознайомити мене з лімітами, кошторисом та Актами виконаних робіт, але мені було відмовлено. Пізніше я письмово звернувся в Держкіно до пана Філіпа Іллєнка з цим же проханням, однак, на мій превеликий подив, він мені відмовив, посилаючись на те, що між Держкіно та «ІнсайтМедіа» є договір про спільне виробництво і він мені вказав просити копії даних документів не в Держкіно, а на «ІнсайМедіа», як ніби це секретної важливості документи.
Може, мені не дають документи з причини того, що в них може бути невірна інформація про нашу роботу і про витрачені кошти. Більше того, підозрюю, що без мене міг бути використаний в документах і мій підпис. Ці сумніви грунтуються на тому, що продюсери, відправивши мене з родиною в Кишинів нібито тільки на 10 днів… (і це триває досі, більше року), увійшли в квартиру, яку вони нам знімали, в нашу відсутність самі зібрали наші сімейні речі по коробках і сумках. Там був комп’ютер, в робочому столі знаходилися всі документи по картині (моя дружина Анна Бардук була другим режисером), перебувало кілька чистих аркушів з моїм підписом, які я залишив для мого сина Крістіана. Усього цього в коробках і сумках не виявилося. Вони насилу і скандалом повернули наші речі через півроку…
Припускаю, що в форс-мажорній ситуації, що створилася в країні, комусь може бути і вигідно заморозити дорогий проект, щоб списати в нікуди усі витрати.
Прошу Громадську раду при Державному агентстві України з питань кіно допомогти вирішити цю конфліктну ситуацію і дозняти цей багатостраждальний проект, який дуже важливий зараз для України.
З повагою,
Валеріу Жереги, 10 червня 2015»