У цьому десятилітті кількість українських фільмів збільшується з року в рік. За даними Держкіно, в 2010 році в кінотеатральний прокат не вийшло жодної вітчизняної картини. А в 2017-м на широких екранах було показано вже 34 наших фільму. За підсумками цього року кількість вітчизняних прем’єр має перевалити за 40.
Які саме кінорежисери зробили найбільший внесок у цей ренесанс українського кінематографа? Виявилося, що відразу вісім фільммейкеров випустили три і більше повнометражних картин у 2010-і. Ще один режисер за цей же період представив на широких екранах два повних метра і одну короткометражку.
Ці дев’ять режисерів складають узагальнюючий портрет сучасного українського кіно. Саме за їхніми роботами добре видно, як кількість наших фільмів рішуче переходить у якість.
Дев’ять найпродуктивніших кінорежисерів десятиліття
Володимир Тихий: «Зелена кофта» (2014), «Брама» (2018), «Сильніше, ніж зброя» (2014), «Наша Надія» (2014), «Бранці» (2016), а також короткометражні роботи в альманахах «Мудаки. Арабески» (2011) і «Українська нова хвиля» (2013).
Олександр Шапіро: «БессПорNo» (2011), «Не знаю» (2013), «Апартаменти» (2014 року), APART (2014), «Вісім» (2016) і #futureinthepast (2016).
Валентин Васянович: «Звичайна справа» (2013), «Креденс» (2014 року), «Рівень чорного» (2017), «Присмерк» (2014).
Сергій Лозниця: «Майдан» (2014), «Подія» (2015), «Лагідна» (2017), «День перемоги» (2018), «Донбас» (2018).
Ахтем Сеітаблаєв: «Чужа молитва» (2017), «Кіборги» (2017), «Хайтарма» (2013).
Любомир Левицький: «Ломбард» (2013), «Тіні незабутих предків (2013), #SELFIEPARTY (2016).
Дмитро Томашпольський: «F 63.9 Хвороба кохання» (2014), «Виграти все» (2016), «Ржака» (2018).
Заза Буадзе: к/м «І бог зробив крок у порожнечу» (2014), «Червоний» (2017), «Позивний Бандерас» (2018).