Між домом і життям

На кінофестивалі Docudays UA відбулася прем’єра короткометражної документальної стрічки Анни Корж «Дім». Фільм розповідає про жінку Тетяну, яка через війну на Донбасі була змушена разом із сім’єю покинути рідний дім у Луганській області і переселитися до Києва. Через рік вона повертається в рідні краї, щоб умовити свою стару маму перебратися з нею в столицю.

Цей сюжет розповідається глядачеві з екрану неголосно і лаконічно. Але враження він справляє набагато сильніше, ніж сотні ефектних репортажів про переселенців.

Війни у фільмі практично немає. На екрані зустрічаєш лише кілька її доказів: обгоріле дерево, зруйнований будинок… Але недомовленість трагедії лише підсилює її уявний масштаб. Подібний прийом нерідко зустрічається у фільмах про апокаліпсис, чуму, епідемію – коли зовні світ не змінився і все здається звичним… Та раптом помічаєш якусь маленьку деталь, від якої волосся на голові ворушиться.

фильм Дом

Один із найбільш пронизливих епізодів у стрічці показує сльози маленького сина Тетяни, якому погано в чужому Києві. Але замість співчутливої батьківської розради йому в цей момент доводиться почути лише жорстку фразу «тут такі правила», що заганяє в ще більш глухий кут.

Сцена з хлопчиком немов підглянута режисером – чи не половину кадру в цьому епізоді прикриває розмита чорна пляма кута, з-за якого і велася прихована зйомка. Але цей візуальний «брак» створює красномовний образ закулаштуння: публіка, що сидить у залі, немов відкриває завісу на пів екрана, щоби не порушити емоційну сцену.

Київ і луганська провінція стають у фільмі двома полюсами однієї великої драми. Столиця безпечна і дає гіркий шанс для життя, але тут все чуже. А там – усе рідне, але йде війна в Україні. Тут – нещасний син головної героїні. Там – її одинока мати.

фильм Дом

Ця проблема формулюється у кількох рядках, але щоб її вирішити іноді не вистачає всього життя. Тому і в самому фільмі немає відповідей на питання, перед якими опиняється головна героїня. Картина лише додатковий раз озвучує проблему, з якою сьогодні зіткнулося понад мільйон переселенців.

Робота Анни Корж є частиною альманаху «Де наш дім?», до якого увійшло вісім коротких документальних фільмів. Частиною повнометражного проекту «Чорна книга Майдану» була і попередня стрічка режисерки.

Про те, яке значення «Дім» має для самої Ганни, можна дізнатися з короткого, але емоційного інтерв’ю, записаного з нею напередодні Docudays UA. І зруйнована будівля в цьому ролику на тлі – після перегляду самого фільму здається геть невипадковою…

ЧИТАТИ ЩЕ

Найкрасивіші весільні сукні з кіно

У Нью-Йорку нещодавно завершився Тиждень весільної моди, на якій бренди показали сукні сезону осінь-зима 2018/2019. Але наречені частіше шукають сукню, як в улюбленому фільмі, аніж...

Як накачати прес у домашніх умовах: Ефективні вправи та поради

Прес – це одна з тих частин тіла, яку багато людей прагнуть покращити. Незалежно від того, чи ви хочете досягти рельєфного живота або просто зміцнити...

Зелений чай: яку користь він приносить

Зелений чай є одним із найпопулярніших напоїв у всьому світі. Його історія налічує тисячі років, і вона широко використовується в культурі різних народів. Але окрім...

Собаки та подорожі: чудова фотосесія

Фотограф Ганна Гейер любить подорожувати і бере із собою своїх чотириногих улюбленців. Ось про що вона пише: "Привіт, друзі! Мене звуть Ганна. Я живу в Австрії...