Незважаючи на те, що в основу сценаріїв для кіно лягає зазвичай саме художня проза, – єдиний фільм за мотивами твору письменниці було знято за есеєм «Хроніки від Фортінбраса».
Автор однойменної стрічки 2001 року – режисер-експериментатор Оксана Чепелик. Кіномова Чепелик настільки ж перенасичена і гіперреалістична, як і густа інтелектуальна проза Забужко.
Дія авангардної картини «Хроніки від Фортінбраса» розгортається у промзоні. Лейтмотив картини – знущання двох виродків над жінкою. Вони розтинають її, пускають по ній паровозики, переодягають… словом, ґвалтують її у різний спосіб.
Таким чином на екрані виводиться символ України, що в різні епохи терпіла знущання воєн, репресій та голодоморів. Фільм насичений хронікальними кадрами, які показують ту чи іншу «руїну» вітчизняної історії.
Оксана Забужко схвально сприйняла фільм. Проте поспішила відзначити: «…я не маю до нього ніякого відношення… крім моїх цитат, мову цього фільму на таких самих правах складають ще тисячі інших інгредієнтів».
Подосі немає жодної екранізації саме художніх творів письменниці. І незважаючи на те, що за своїм стилем вони не менш складні, ніж есеї – їх переклад кінематографічною мовою все ж таки можливий. Адже, скажімо, і Пруста і Набокова екранізували вже неодноразово.
Те, що подосі не отримав свого кінематографічного відображення один з найпопулярніших вітчизняних романів часів Незалежності – «Польові дослідження з українського сексу» – взагалі, непорозуміння. Тож, чекатимемо на те, що паралельно з розбудовою української кіноіндустрії – режисери покладуть своє «кінематографічне око» і на цей твір.