1 червня стартує прокат фільму Дмитра Мойсеєва «Час хризантем». А в 2014 році на екрани вийшла дебютна повнометражна картина режисера «Такі красиві люди». В ексклюзивному інтерв’ю Cut Insight Мойсеєв розповідає про власну десятку фільмів, що займають особливе місце у його житті і творчості.
«Хрустальов, машину!» (1998) Олексій Герман
Абсолютний шедевр кінематографії, що вразив мене від першого й до останнього кадру. Після першого знайомства з цією стрічкою я переглядав її ще разів сім протягом найближчих десяти днів. Я знаю цей фільм напам’ять. Під впливом від нього я навіть зняв один свій короткий метр «Солодкий виноград». Проте ця моя стрічка відправилася на смітник. Більше не копіюю.
«Астенічний синдром» (1989) Кіра Муратова
Уперше я подивився цю стрічку, коли був маленьким. Тоді я, звісно, нічого не зрозумів. Проте коли передивився її через кілька років, то просто закохався у неї. Я дивився її багато разів, і щоразу знаходив у ній щось нове. Це той випадок, коли драматургію створює монтаж.
«Сонатіна» (1993) Такеші Кітано
Мої перші короткі фільми народилися під великим впливом Такеші Кітано. Саме ця його картина мені найбільше сподобалася тим, що тут відбувається щось важливе всередині героя. А зовні – здебільшого жарти.
«Чорний Петр» (1963) Мілош Форман
Форману вдалося вхопити у кадрі життя так, як взагалі мало кому вдавалося. Це сміливий, ні на що не схожий і просто фантастичний фільм.
«Листопад» (1966) Отар Іоселіані
Це дуже чистий, красивий фільм про те, що з тебе робить людину, а що – пристосуванця. В процесі його перегляду стають зрозумілими найважливіші речі про життя. Після перегляду цієї стрічки я став відповідальніше ставитися до того, що я створюю.
«Сутичка» (1995) Майкл Манн
З кінематографічної точки зору ця стрічка сьогодні для мене не є суттєвою. Проте це перший фільм, який я побачив на широкому екрані. Наступного дня я пішов на нього ще раз. Мене вразила його технічна досконалість. Перфекціонізм у кожному кадрі. На такий рівень професіоналізму я рівняюсь при роботі над власними стрічками.
«Сталкер» (1979) Андрій Тарковський
Тут поєднується надзвичайний візуальний ряд із вражаючою філософією. Серед іншого саме цей фільм зробив із мене ту людину, якою я наразі є. Паротягом багатьох років це був мій улюблений фільм.
«Дивніше ніж у раю» (1984) Джим Джармуш
Геніально проста побудова кадру і сюжету. Тонко, з гумором, печаллю і з надією він розказав абсолютно про все.
«Щасливі разом» (1997) Вонг Кар-Вай
Хоч я і не дуже люблю поетичне кіно – від цієї стрічки я просто в захваті. Неможливо любити своїх персонажів більше, ніж їх любить Кар-Вай у цій картині. Часто згадую сцену, в якій герой плаче біля світильника з зображенням водоспаду. А в наступному кадрі показується, як обличчя героя заливають не просто сльози, а тони води з цього самого водоспаду. Більш виразно показати біль у стосунках – просто неможливо.
«Гамер» (2011) Олег Сєнцов
Мій улюблений український фільм. Незважаючи на те, що він недосконалий, Олегу вдалося, як і Мілошу Форману, вхопити життя молодої людини таким, яке воно є в реальності. Саме ця картина надихнула мене зняти «Час хризантем». Він подарував мені впевненість у життєвій істині: якщо тобі є що сказати, то тобі не потрібен великий бюджет. А треба, перш за все, бажання.