Кращим короткометражним фільмом національного конкурсу восьмого Одеського міжнародного кінофестивалю була визнана робота Павла Острикова «Випуск ’97». Кіно дуже точно показує втрачене покоління українців. Вони народилися, коли розвалювалася радянська імперія. Вони подорослішали і стали будувати власний світ, коли молода Україна ще не оформилася і не виплутатися з безодні корупції і розрухи.
У центрі сюжету – телемайстер Роман. Він ремонтує телевізори, а також торгує на ринку антенами і деталями. Одного разу він зустрічає на ринку свою однокласницю. Вони не бачилися більше двадцяти років. Далі йде довга усамітнена розмова, яка обернеться найнесподіванішим чином.
У фільм вплетена делікатна алюзія на «Сяйво» Стенлі Кубрика. Жахливе тут сплітається з кумедним, а яскравий гумор контрастує з убогою реальністю, в якій живуть головні герої. Можливо, саме це привернуло відбірників кінофестивалю в Локарно, які включили стрічку в свій престижний короткометражний конкурс.
Символ телевізорів у фільмі вражає своєю багатогранністю. Протагоніст не просто від безвиході займається їх ремонтом. Натомість телевізори є частиною його свідомості. У головному герої сконцентровано весь той несмак, тупість, старомодність і одержимість багатьох сучасних обивателів, для яких телеефір є основним джерелом інформації, окупувавши їх свідомість.
Дуже красномовна в цьому фільмі сцена, в якій головний герой пробирається крізь натовп на ринку з антенами на спині. Вони виглядають, немов скелети обдертих крил. Дозволяючи прочитати протагоніста, як міфологічного Ікара, що так і не досяг своєї мети.
Схожий символ зустрічається і в іншій яскравій прем’єрі ОМКФ-2017 – «Рівні чорного» Валентина Васяновича. Де головний герой також в одній зі сцен сідає за тренажер на вулиці і важко качає руки. В той час, як тренажер за своєю формою так само нагадує скелет крил.
Герої цих фільмів, які безрезультатно намагаються піднятися над суворою і злиденною українською реальністю, дуже точно передають портрет сучасного українця. Останній намагається злетіти до щастя, до кращого життя, але крил – не вистачає.
Павло Остриков відомий своїми стенд-ап шоу, а також комедією «Голден лав», яка стала однією з найяскравіших короткометражних прем’єр минулого року.