Кажуть, Пітер Грінуей починає будь-яку розмову з фрази «А ви знаєте, що кіно померло?» Коли ж його співрозмовник від несподіваної заяви впадає в ступор, сам Грінуей починає свою завчену лекцію про те, що таке твердження – давно визнаний факт і якщо хтось ще не в курсі – він, м’яко кажучи, ідіот.
Аби не виглядати бовдурем у присутності визнаного генія Пітера Грінуея, ми вирішили розпитати, його, яким же буде кінематограф майбутнього. Також, спеціально для нас він склав шорт-лист найяскравіших режисерів ХХ ст., в якому, як не дивно, нарівні з Ейзенштейном і Фелліні він поставив Рідлі Скотта.
Яким стане кіно у майбутньому?
Думаю, що майбутнє кінематографа – це віртуальна реальність. Це дивовижний простір, у якому кожен бажаючий може створити свій образ таким, яким він його побажає бачити. Іншими словами, кожен може створити свого аватара і поселити його в будь-який простір. Це дає можливість людині вільно розвивати свою уяву.
Що привніс у кінематограф 3D ефект?
Сам по собі 3D ефект – всього лише атракціон, який не привніс нічого нового в мову кінематографа. Це феномен, який Джеймс Кемерон вивів на абсолютно новий якісний рівень, щоб його фільм зібрав велику касу. В цілому ж відродження цієї технології було пов’язано з тим, щоб повернути людей назад у кінотеатри – адже в останні роки всі дивляться кіно вдома. Якщо режисер ставить собі за мету якось розважити глядача, то є безліч інших більш дешевих способів це зробити.
Наприклад, можна зробити мультиекран, який би оточував глядача буквально з усіх боків, що виглядає набагато більш вражаюче. Крім того, для 3D треба одягати окуляри, що не завжди зручно.
Комерційне кіно – це синонім низькопробного кінематографа?
Ні, в цьому кінематографі можна зустріти безліч шедеврів. Наприклад, Рідлі Скотт знімає хоч і розважальне кіно, але ставиться до цього з великою відповідальністю. Його «Чужому» або «Тому що біжить по лезу» не можна дорікнути у низькій візуальній культурі. Я не побоюся назвати його картини феноменальними.
Кожна його робота відрізняється дуже сильною візуалізацією. Свідчення тому – дуже потужний образ Чужого, в якому сплелися риси дикої тварини та інопланетного розуму. Правда, мене трохи пригнічує його підхід до справи: Рідлі Скотт піклується швидше про те, щоб робити «гроші», а не робити «кіно».
Ви неодноразово говорили, що у сучасних режисерів дуже низька візуальна культура. Це відноситься до всіх, хто сьогодні знімає кіно, чи все ж таки є винятки?
Себе я відношу до тих небагатьох, хто є кінематографічним інтелектуалом. А людей, які дійсно розуміють, що таке насправді камера і на що здатний кінематографічний образ, зовсім небагато.
Це проблема не тільки сьогоднішнього дня, а й взагалі всієї історії кінематогафа. Мистецтво кіно виникло у 1895 році. Проте перший справжній кіно-шедевр, я вважаю, був знятий лише через 30 років – це картина «Страйк» (1926) Сергія Ейзенштейна. Він зняв цей фільм ще будучи молодим амбітним чоловіком.
Які фільми мають особливе значення у вашому житті?
Ален Рене з його картинами «Хіросіма, любов моя», «Торік в Мариенбаде» і «Мюріель, або Час повернення», які він зняв один за іншим. Його роботи визначили розвиток кіно у другій половині 20 століття. Велике значення для мене також має період великого італійського кінематографа, який почався приблизно з «Солодкого життя» (1959) Федеріко Фелліні і закінчився «Останнім імператором» (1987) Бернардо Бертолуччі.
Все, що було після цього мені складно коментувати, адже я всього на один рік молодший Жана-Люка Годара і в той час вже сам знімав фільми.
Кого б ви поставили в один ряд зі згаданими режисерами?
Видатні фільми створює Девід Лінч, який зумів дуже точно відтворити дику енергію параної. Незважаючи на те, що він щоразу знімає по суті один і той самий фільм, його творіння – це, безумовно, шедеври… «Синій оксамит», наприклад. У Лінча настільки ж сильна здатність переносити на екран свою уяву, як і у Фелліні. Хоча, якби останній працював сьогодні, то, враховуючи новітні технології, він би пішов ще далі.
Що б ви порадили молодим кінематографістам?
Як сказав один французький філософ «удача приходить до тих, хто до неї готовий». Готуйте себе до роботи в кіно, як би важко це не було. Зараз у кінематографі величезна кількість мов, стилів, технологій, серед яких досить складно зорієнтуватися. Буквально щодня в кінематографі з’являється щось новеньке. Вивчайте всі можливості, які надає вам сучасна кінематографія.
Як казав Огюст Ренуар, кожен художник постійно стикається з проблемою, що йому нічого сказати своїм глядачам. У такому випадку просто потрібно освоїти всі можливості свого мистецтва, і ідеї з’являться самі. На відміну від обивателя, у якого немає ніяких вільних ідей, у художника завжди є на прикметі пару нових, які він може повідомити світу.