Із 17 по 27 вересня в експоцентрі ВДНГ пройде ГОГОЛЬFEST 2015. У його рамках відбудуться покази Національної конкурсної програми «СУК» (Сучасного Українського Кіно). Одним із фільмів, що боротимуться за нагороди кінофоруму, стане короткометражна стрічка Марії Пономарьової «Я знаю тебе».
У центрі сюжету — 45-річна жінка філолог, життя якої тоне у повсякденних справах і турботах. Увесь вільний час вона присвячує пошуку квартири для свого сина, відносини з яким складаються не кращим чином. За всією цією метушнею вона повністю забуває про себе. Та одного разу подруга радить їй розслабитися і дає контакти фірми, яка надає послуги еротичного масажу.
Фільм брав участь у конкурсі минулорічного кінофествіалю «Молодість», а також показувався на львівському кінофорумі WIZ ART.
Коли почалася робота над «Я знаю тебе»?
Ця історія народилася у вересні 2012 року в Коктебелі. Одного разу ми зустріли на каменях написи з натяками на надання еротичного масажу. Це і підштовхнуло до написання сценарію.
Чому ви вирішили знімати саме у Львові?
По-перше, ми вибирали місто, де заклад, в якому роблять еротичний масаж, виглядав би гармонійно. По-друге, львівський трамвай має особливу атмосферу, якої не зустрінеш ні у київському, ні в одеському. Адже в моєму фільмі трамвай знаходить символічне значення.
Зараз ви вчитеся у Нідерландах. Система кіноосвіти там кардинально відрізняється від української і технічно, і організаційно. А чим ці кіношколи відрізняються в плані ідей?
Моя програма в Нідерландах включає вивчення філософії, історії мистецтв, соціології, психології, а також культурологічних наук. Ці знання – ключові для режисера. Все це необхідно, щоб виховати повноцінного художника, який зміг би взяти на себе відповідальність за створення твору мистецтва. Якщо програма навчання кінематографістів в Україні орієнтована на результат, то в Європі — більше на процес.
Світогляд молодих західноєвропейських режисерів формується відповідно до тенденцій ключових кінофестивалів (Роттердам, Берлін і т. д.) Ідеї кінематографістів, які тільки вчаться, і тих, хто бере участь у престижних кінофорумах, варяться в одному казані. Це єдине ціле. А у нас простежується певний розкол між тим, що знімається в Україні, й тим, що показується на великих кінофорумах. Тому в багатьох наших фільмах і відчувається імітація тенденціям фестивального кіно.
Над чим зараз працюєте?
Зараз я пишу сценарій для нової короткометражної ігрової стрічки, який є частиною процесу мого навчання на магістерській програмі в Кіноакадемії в Амстердамі.