Більш ніж за 80 років з дня гибелі Миколи Хвильового було знято безліч документальних стрічок про його життя та творчість. На жаль, переосмислення його оповідань в ігровому кіно набагато скромніше. На сьогодні існує всього три ігрові повнометражні фільми, зняті за його творами.
Наскрізною темою усіх цих трьох картин є драма людини, що гине від того, що її загнала в глухий кут радянська влада. А «наскрізним» режисером – Олександр Муратов.
«Коли я ще хлопчиком після війни повернувся додому з мамою, то виявилось, що тільки наша квартира в усьому домі була не розграбована. Адже у ній жив офіцер СС. І в нашій коморі залишились навіть довоєнні журнали «ВАПЛІТЕ», де я вперше і прочитав твори Хвильового», – розповідає кінематографіст.
У 1991 році Муратов випустив стрічку «Танго смерті», в основу якої лягло оповідання «Санаторійна зона». Фільм розповідає трагічну історію любові Анарха, революціонера-бойовика, який став агентом-провокатором ЧК. У фільмі показується панорама політичних репресій двадцятих років в Україні, а також описується розчарування революційно налаштованої інтелігенції в ідеалах революції.
1994 рік ознаменувався у вітчизняному кінематографі виходом екранізації оповідання «Сентиментальна історія» – «Геть сором!». Фільм переносить глядача у часи НЕПу. З провінційного містечка у столицю приїздить дев’ятнадцятирічна Марія, щоб долучитися до будівельників «світлого майбутнього». Влаштувавшись на роботу та змінивши ім’я на біль ш романтичне – Бьянка – вона починає чекати на велике і світле кохання, про яке до тих пір читала лише у книжках…
Ще через два роки виходить заключна частина трилогії Муратова, присвячена творчості Хвильового – «Вальдшнепи». У цій картині режисер не тільки продовжив художнє переосмислення творчості письменника, але й кінематографічними засобами повернув із забуття втрачену другу частину літературного першоджерела.
«З «Вальдшнепами» вийшла просто дивна річ. Якось ще в дитинстві я з батьком відвідував поета Володимира Сосюру у психіатричній лікарні. Він опинився у психушці тому що радянська влада не могла посадити за грати лауреата Сталінської премії. І під час зустрічі Сосюра розповів нам сюжет «Вальдшнепів». Потім у фільмі я відтворив його майже повністю по пам’яті, тому що на той час існувало лише близько п’яти примірників журналу, в якому було надруковано тільки половину цього твору», – згадує Олександр Муратов.
За сюжетом фільму, москвички Аглая та Клавдія зваблюють українського філолога Вовчика і героя революції Дмитра Карамазова. Мета цієї підступної сексуальної гри – змусити Вовчика інсценізувати нещасний випадок на полюванні, під час якого буде вбито Дмитра Карамазова. Скоївши злочин, філолог повертається до рідного Харкова та вбиває себе у лісосмузі.
Всі ці три повнометражні фільми лише умовно можна назвати «екранізаціями», адже вони вільно переосмислюють головні сюжетні лінії творів Хвильового.
