Кращий вітчизняний документаліст Сергій Буковський наразі працює над масштабною стрічкою про Океан Ельзи. Восени її можна буде побачити у кінотеатрах. Картина відкриє зворотній бік легендарного гурту і покаже його еволюцію від нікому невідомої львівської команди молодиків–музикантів, до флагманів національної рок-музики.
З чого почалася робота над фільмом?
Взятися за цю стрічку мені запропонували на початку літа. Ми знімали доволі регламентоване життя гурту: репетиції, саундчеки, інтерв’ю з музикантами. Нам було цікаво зрозуміти, яким чином любовна лірика трансформується у патріотичну. Окрім цієї картини компанія Film.ua готує також масштабний фільм-концерт – виступ Океану на київському концерті на честь двадцятиріччя групи.
Ви знімаєте фільм про історію групи?
Ми поставили собі за мету зробити чуттєве кіно, яке б передавало відчуття від Океану Ельзи. Ми намагалися вловити – що витає у повітрі під час репетицій і як вони спілкуються один з одним. За цим дуже і дуже цікаво спостерігати.
Чи легко музиканти відповідали на запитання про розпад попереднього складу Океану?
Ми не будемо драматизувати розпад старого складу, але такий епізод у фільмі буде. Подібні переформування – природні для будь-якого творчого колективу. Усі творчі особистості у якийсь момент розуміють, що можуть існувати окремо.
Скільки міст ви об’їхали під час зйомок?
Ми побували на концертах Океану в Дніпропетровську, Харкові, Києві та Одесі. Окремо, без групи, їздили у Слов’янськ і Краматорськ, а також провели два дні разом зі Славою Вакарчуком у Львові. У рідних стінах він розкрився і був більш природним. У цілому ж він досить складний і закритий.
Чи будуть у фільмі комічні епізоди?
Буде епізод, у якому ми беремо інтерв’ю у плюшевого ведмедя Йована, який є талісманом соло-гітариста Влада. Ця іграшка присутня під час усіх концертів Океану.
Під час Євромайдану багато документалістів фільмували події у центрі столиці. А ви щось знімали?
Безумовно, я був на Майдані, але нічого не знімав. Коли я прийшов туди – у мене було відчуття, що тут потрібно або кидати коктейлі Молотова, або взагалі нічого не робити і йти. А якби я почав знімати, то відчув би себе туристом. Я не міг дивитися, як мерзнуть і страждають люди, а ти прийшов зафіксувати це для якихось цілей.
Як ви оцінюєте кіноосвіту в Україні?
Вона виглядає убого і дуже пригнічує. Хоча є дуже хороші педагоги. Але ці три-п’ять осіб погоди не зроблять. Наприклад, кіношкола Анджея Вайди у Варшаві, або у Лодзі виглядає як сучасна кіностудія. А у нас немає нічого подібного.
