Серед трьох найавторитетніших кінофестивалів Європи – Канни, Берлін, Венеція – останній славиться своєю щедрістю в роздачі головних нагород.
По два «Золотих ведмідя» Берлінале за всю історію отримували лише два фільммейкери.
А двома «Золотими пальмовими гілками» Канн обзавелися вісім режисерів.
В свою чергу «Золотих левів» Венеції видавали двічі в одні руки цілих 18 разів.
|
Першим режисером, який отримав два «Золоті лева» став загадковий француз Андре Кайат. У 1950-му він отримав приз за картину «Правосуддя звершилося», а в 1960-му – за «Перехід через Рейн». |
|
|
У 1980-му та 1987-му роках вищою нагородою кінофоруму були відзначені стрічки ще одного легендарного француза Луї Маля «Атлантик-Сіті» та «До побачення, діти» відповідно. |
|
|
1992-й та 1999-й роки подарували китайському фільммейкеру Чжану Імоу «…левів» за «Історію Цю Цзюй» та «Жодного втрачати не можна» відповідно. |
|
|
Рекордними темпами завоював двох левів тайванський режисер Енг Лі. Для цього йому знадобилося всього три роки. У 2005-му він отримав ці нагороди за «Горбату гору», а в 2007-му за «Жадання». |
|
|
Із невеликими обмовками до цього списку можна додати і Микиту Міхалкова. У 1991-му році головною нагородою Мостри було відзначено його «Ургу: територію кохання», а в 2007-му – «12». Проте останній отримав нагороду після довгих спорів членів журі. |
Всі вищезгадані режисери отримували «Золотих левів» за фільми. Проте було ще 13 фільммейкерів, котрі одержували ці нагороди як за власні стрічки, так і «за внесок у кінематограф» або «за творчі досягнення»:
|
Луіс Бунюель: у 1967-му році – за стрічку «Денна красуня», а в 1982-му – «за внесок у кінематограф». |
|
|
Акіра Куросава: у 1951-му – за «Расьомон», а в 1982-му – «за внесок у кінематограф». |
|
|
Мікеланджело Антоніоні: у 1964-му – за «Червону пустелю», а в 1983-му – «за внесок у кінематограф». |
|
|
Жан-Люк Годар: у 1982-му – «за внесок у кінематограф», а в 1983-му – за «Ім’я Кармен». |
|
|
Роберт Олтмен: у 1993-му – за «Короткий монтаж», а в 1996-му – «за видатні досягнення в кінематографі». |
|
|
Ален Рене: в 1961-му – за стрічку «Минулоріч в Марієнбаді», а в 1995-му – «за внесок у кінематограф». |
|
|
Ерік Ромер: у 1986-му – за «Зелений промінь», а в 2001-му – «за внесок у кінематограф». |
|
|
Мануель де Олівейра: у 1985-му та 2004-му – «за внесок у кінематограф». |
|
|
Франческо Розі: у 1963-му за «Руки над містом», а в 2012-му – «за внесок у кінематограф». |
|
|
Маріо Монічеллі: у 1959-му – за «Велику війну», а в 1991-му – «за внесок у кінематограф». |
|
|
Сат’яджит Рей: у 1957-му – за «Нескореного», а в 1982-му – «за внесок у кінематограф». |
|
|
Олександр Клюге: у 1968-му – за «Артистів під куполом цирку: Безпорадні», а в 1982-му – «за внесок у кінематограф». |
|
|
Марсель Карне: у 1938-му – за фільм «Набережна туманів», а в 1971-му – за внесок у світовий кінематограф. |
