У минулому році фільм Дмитра Сухолиткого-Собчука «Штангіст» переміг у короткометражному конкурсі кінофестивалю класу «А» у Варшаві, а також зібрав низку інших престижних призів. Цей успіх посприяв тому, що зараз режисер активно працює над своїм повнометражним ігровим дебютом «Памфір». Проект цієї стрічки відібрали в програму Cinefondation Residence Каннського кінофестивалю.
«Памфір» розповідає про жителя західної України, який хоче бути хорошим сім’янином. Проте доля дає йому випробування, в результаті якого він повинен звернути з праведного шляху в ім’я своєї сім’ї. Про те, чого чекати від цього фільму в ексклюзивному інтерв’ю CutInsight розповідає Сухолиткий-Собчук.
«Памфір» – що означає це слово?
Це кличка головного героя фільму, яку він отримав у результаті певних життєвих колізій. Чому саме так його стали називати – глядач дізнається з самого фільму. На даний момент можу сказати лише про те, що це слово досить виразно відображає життєві принципи протагоніста.
В описі «Памфіра» говориться, що його сюжет розгортається на тлі одного з найяскравіших карнавалів України, свята Маланки. Як це торжество перегукується з історією, яка розповідається у фільмі?
Сюжет картини розгортатиметься під час інтенсивної підготовки до свята. Саме святкування Маланки займає фінальне місце в сюжеті картини. Епізоди цього карнавалу – одні з найбільш видовищних у фільмі. Головні герої серйозно готуються до цього свята. Це свято формує певну ідентифікацію. Маланка підкреслює, що в регіоні, де розгортається сюжет, стикаються різні світи.
Де будуть проходити зйомки фільму?
На прикордонних територіях Чернівецької та Івано-Франківської областей. Саме там знаходиться багато сіл, у яких зберігся автентичний діалект. Там можна знайти фактурні будівлі, вулиці і двори, а також колоритні пейзажі, які ідеально підходять для цієї історії. Також важлива ментальність місцевих жителів. Це досить герметичний соціум, який відрізняється своєю закритістю. Я вплітаю цю атмосферу в фільм.
Скільки разів довелося переписувати сценарій «Памфіра»?
Відносно небагато – всього три. Перший варіант сценарію я написав ще в 2016 році в рамках сценарної лабораторії Torino Film Lab. На той момент у різних міжнародних фондах мені говорили, що це дуже амбітний проект, але у мене немає короткометражного фільму, який би міг довести, що я можу створити настільки велике кіно. Тож тоді я взяв паузу в роботі над «Памфіром» і зняв «Штангіста». Створення останнього зайняло більше двох років.
Другий варіант «Памфіра» я написав уже після того, як Україна отримала «безвіз». Тому що мотивація головного героя в першому драфті була пов’язана з оформленням візи для сім’ї Памфіра. Адже мені було важливо, щоб історія розгорталася тут і зараз. Саме з цією версією сценарію я подавався на різні пітчинги. Саме з нею мене і запросили в програму Cinefondation Residence Каннського кінофестивалю. Раніше девелопмент проекту підтримав Український культурний фонд, завдяки якому ми змоделювали багато сцен майбутнього фільму і зробили читку сценарію. Після цього стало ясно, які сцени необхідно підправити. Так з’явилася третя версія сценарію.
У копродукції з якими країнами буде створюватися «Памфір»?
Наразі свою участь підтвердила польська кінокомпанія MADANTS, продюсер Клаудія Смея. За останній рік вона продюсувала фільми Агнешки Холланд і Клер Дені. Під час Каннського фестивалю було підписано відповідну угоду про спільне виробництво з компанією BOSONFILM Олександра Костіна. А після роботи в Cinefondation Residence у фільму з’явилася можливість залучити французького продюсера. Можливо, до проекту приєднається ще одна країна. Зараз ідуть переговори.
На сайті «Памфіра» заголовне фото показує співробітника прикордонної служби. Судячи з твоїх попередніх фільмів, подібні меседжі ти зазвичай не залишаєш без підтекстів і прихованих значень. Герой стрічки, очевидно, буде не просто служити на кордоні двох країн, але і знаходитися на межі екстремальних станів і м орал ьних колізій?
Кожна деталь в кожному моєму фільмі має додаткове смислове навантаження. І сам Памфір, і вся його родина в фільмі знаходяться немов між двох світів. Але головний герой фільму не прикордонник.
Пару своїх фільмів я знімав на прикордонних територіях. Багато спілкувався з місцевими. І я помітив, що ці люди відрізняються якоюсь нелінійної логікою. Напевно, такий феномен у їх мисленні сформувався в результаті того, що їм постійно доводилося вигадувати хитромудрі схеми, щоби вижити.
Твій попередній фільм «Штангіст» нагадував давньогрецький міф, e якому всі події показуються відсторонено, холодно і аналітично. А кілька років тому ти випустив видовищну документальну роботу «Красна Маланка», в якій глядач ставав одним із учасників карнавалу, який розгортався на екрані. А як буде взаємодіяти з глядачем «Памфір»?
У «Штангісті» було поставлене завдання створити відчуття статичності головного героя. Зробити його таким холодним, відстороненим, металевим… Про «Красну Маланку» говорити важче, тому що це кіно я створював протягом чотирьох років. Весь цей час я змінювався. Відповідно, і моя точка зору на це свято теж змінювалася.
«Памфір» не буде схожий на жодний мій фільм. У кожній своїй картині я вибудовую візуальні і драматургічні рішення відповідно до того, в чому особливість головного героя. Глядач у цій стрічці буде слідувати за протагоністом. Можу сказати точно, що ця стрічка покаже тепло сімейних стосунків, але при цьому в головному герої можна буде помітити якийсь надлом.