Фільмів про азартні ігри знято чимало – що й казати, тема це благодатна. І до того ж дуже приваблива. Адже сама ідея розбагатіти, при цьому не працюючи, спокушає людей просто неймовірно. І, звичайно, кожному хочеться вірити в свою щасливу долю. Черговий фільм про азарт і виграші – це «Гра Моллі». Ця картина навіть була названа одним з кращих фільмів 2017 року, а також була номінована на «Оскар» у 2018 році.
Кінострічка присвячена історії Моллі Блум, яку неодноразово і заслужено називали покерною принцесою. Заснована вона в більшості своїй на реальних подіях, а режисером виступив Аарон Соркін. До речі, це його режисерський дебют.
Однак не варто думати, що в жанрі байопіку він новачок, адже саме Соркін написав сценарій до нашумілої свого часу «Соціальної мережі» і не менш гучного «Стіва Джобсу». Трохи менш відома його сценарна робота – це «Людина, яка змінила все» – фільм за нею присвячений менеджеру бейсбольної команди Біллі Біну.
У «Грі Моллі» відчувається той самий стиль, який є у всіх фільмах за його сценаріями. Головний персонаж – майже ідеальна особистість, він (хоча в даному випадку вона) сильний і незалежний. Ну а репліки персонажів будуть зрозумілі хіба що самим знавцям покеру, настільки скорострільно вони вимовляються і такої великої кількості знань по темі вимагають.
Але якщо друге не особливо напружує, то з першим проблем більше, адже ким-ким, а ідеалом Моллі Блум не була точно. Вона була наркоманкою, її неодноразово викривали в порушенні закону, та й в цілому життя цієї жінки можна було б назвати добропорядним тільки з великою натяжкою. Або все одно не можна.
У фільмі Соркіна все ідеалізовано: цю сучасну святу захищає без вимоги гонорару найважливіший і добропорядний адвокат, якого тільки можна собі уявити. Грає його, до речі, Ідріс Ельба. Його дочка вважає Моллі тією, кого хочеться наслідувати. І взагалі в байопіку немає жодного персонажа, який не захоплювалася б Моллі як мінімум і не був би закоханий в неї як максимум.
А які у неї, власне, такі заслуги? Мабуть, одна-єдина: що і мафія, і половина голлівудської еліти, яка брала участь в іграх, виявилися в безпеці, оскільки ця принципова жінка їх не здала правоохоронцям.
У фільма плюсів більше, і головний з них – це акторська гра. Джессіка Честейн буквально створена для цієї ролі, вона відмінно оживляє дещо картонного персонажа. Вона добре показала себе в покерних моментах, продемонструвавши і ігрову залежність, і небезпеку світу підпільних ігор для психіки. Вона робить все настільки здорово, що виходить дуже переконливо. Ідрису Ельбі залишається тільки робити звичне для себе незворушне обличчя – більшого від нього і не потрібно.
Ще один плюс – це невеликі тези, що стосуються законів, і навіть поради з ведення цього нелегкого бізнесу.