Фотографія, при всій своїй простоті, що здається, – одне з найскладніших мистецтв. Кожна картина фотохудожника повинна точно передати його настрій і емоції – і в той же час відобразити його погляд на пейзаж, що змальовується. З цим добре справляється Максим Давірон – французький художник, який багато подорожував різними країнами та встиг зробити безліч фотографій, об’єднаних спільною темою – гори.
“Забуті землі” – так він назвав свою серію. Всі ці пейзажі зустрілися йому у рідній Франції, а й у Іспанії, Італії, Канаді. Максим встиг побувати в різних країнах і відвідати найвіддаленіші куточки, куди зазвичай не дістаються туристи.
Про що можуть розповісти ці картини
У різноманітті гірських пейзажів фотохудожник бачить різні емоції. Від захоплення до страху, від почуття краси до відчуття грандіозності гір і незначності поряд з ними – все передається точно та яскраво. Фотографії робилися у різний час – вранці, вдень і навіть уночі.
Не були на заваді й погодні умови: на одному з зображень можна навіть розглянути блискавки. У грозу гори набувають особливої величності, похмурої пишноти і навіть урочистості. Враження посилює контраст, який передається за допомогою підбору ракурсу – фотограф створював цю картину так, щоб світло падало спереду, а гори на цьому тлі здавалися просто темними громадами каменю.
Зняв він і западину між двома пагорбами – це не були гори, але вони вже видніються вдалині, місцевість стала горбкуватою, а внизу протікає річка – вдалині, можливо, розташоване невелике селище, але на фото людей зовсім немає. Ось що ще поєднує всі композиції: Максим Давірон працював над ними один – усі ці місцевості не населені.
Деякі фото зроблені і з висоти – можна побачити не лише краєвид, що розкинувся внизу, а й хмари.
Що говорить сам художник про джерела свого натхнення?
– Є щось, що невловимо заворожує в цій атмосфері, – розповідає він про те, як знайшов ідею для циклу. – Це абсолютно безлюдне місце, яке ніхто не відвідує – і разом із цим тут можна знайти захоплюючі краєвиди. Звичайно, я захотів їх сфотографувати, обравши для цього різний час.
У таких місцях люди можуть відвідувати різні почуття. Це може бути захоплення красою природи, можливо страх перед величезними кам’яними масивами. Я міркував над цією ідеєю ще десять років тому – і ось нарешті зміг її втілити. У моїй роботі гори представлені часом з несподіваних сторін – і можуть навести навіть думки про первісному світі, коли ці гірські гряди тільки зародилися.
