«Мої думки про кіно» — це авторський YouTube-проєкт, створений відомим українським режисером Антоніо Лукічем, якого глядачі знають за фільмами «Мої думки тихі» та «Люксембург, Люксембург». Канал офіційно стартував у жовтні 2023 року й став своєрідним продовженням творчих пошуків митця, який прагне говорити з аудиторією про кіномистецтво просто, щиро й з іронією.
У своїх відео Лукіч звертається не лише до кіноманів, а й до звичайних глядачів, студентів, абітурієнтів кінофакультетів — усіх, хто хоче краще розуміти кіно. Формат каналу — це відеоесе, у яких режисер ділиться власними спостереженнями, проводить паралелі між кіно та життям, розкриває філософські підтексти у відомих фільмах.
Особливістю проєкту є відсутність снобізму, академічного сухого тону чи пафосу. Усе подається з гумором, доброзичливою іронією та бажанням спонукати до роздумів. Лукіч наголошує, що мета каналу — не навчити глядача, а надихнути його дивитися уважніше, відчувати глибше, ставити питання самому собі. Кожен випуск — це своєрідна подорож у світ кіно, де аналіз поєднується з емоціями та особистими спогадами.
Сьогодні на каналі вже зібралася велика аудиторія — тисячі підписників і переглядів, що свідчить про інтерес до глибоких, чесних і водночас легких для сприйняття розмов про кіно. Нові випуски виходять регулярно, і команда планує реалізувати близько сотні епізодів, охопивши найрізноманітніші теми та аспекти кіномистецтва.
Стиль подачі — спокійний і виважений. Лукіч не читає лекцій, а радше запрошує глядача до діалогу, у якому немає правильних чи неправильних відповідей. Завдяки цьому канал вирізняється серед численних оглядових проєктів і стає місцем, де про кіно говорять по-людськи, з душею.
Про що розповідають «Мої думки про кіно»
У своїх відео Лукіч піднімає широке коло тем, що стосуються не лише кіно, а й життя, культури, духовності та людських почуттів. У кожному епізоді він розглядає конкретне питання або явище, аналізуючи, як воно проявляється на екрані.
Серед тем, які вже розкривалися на каналі:
- Як у кіно зображають Бога, віру та моральний вибір героїв
- Дитинство і дорослішання, психологічні зміни персонажів
- Природа зла: чому ми іноді співчуваємо антагоністам
- Символіка їжі в кіно — як через деталі розкривається характер
- Роль сценарію як перекладу реального досвіду на кіномову
- Взаємодія між митцем і суспільством, відображення соціальних тем
- Стилістичні прийоми, монтаж, колір і музика як інструменти емоцій
- Кіно як спосіб осмислення внутрішнього світу людини
Кожен випуск — це невелика історія, побудована на прикладах із класичних і сучасних стрічок, що дозволяє глядачеві по-новому побачити знайомі фільми. Лукіч говорить про творчість не як про набір правил, а як про живий процес пошуку сенсів.
Канал «Мої думки про кіно» — це простір, де режисер і глядач рівні співрозмовники. Тут можна не лише дізнатися більше про кіномову, а й замислитися над власним досвідом, відчути емоційну глибину історій і зрозуміти, чому деякі кадри залишаються в пам’яті назавжди.