Якщо б існувала премія за “найрозумніший бойовик року”, то екшен “Праведник 2”, який відомий також під пафосною назвою “Великий зрівнювач 2” був би її фаворитом.
У центрі сюжету картини чорношкірий таксист у віці на ім’я Роберт МакКолл. Він веде скромне самотнє життя в невеликій орендованій квартирці, допомагає сусідам і читає класичну літературу. Однак під цією маск ою інтелігентного усміхненого обивателя ховається мужній лицар, психолог, який готовий безкорисливо ризикувати своїм життям заради справедливості і благополуччя навіть зовсім незнайомих людей.
У минулому цей таксист був агентом спецслужб. Під час однієї небезпечної операції він отримав серйозні поранення і командування повідомило про його смерть. Однак насправді його вилікували і відправили на спокійну пенсію. Правда, МакКолл не зміг сидіти без діла. І якщо він бачив, наприклад, як хлопець садить у таксі дівчину в синцях, у якої розірвано одяг в інтимних місцях, то обов’язково відвозив постраждалу в лікарню. А після цього повертався до цього хлопця і дохідливо пояснював йому, що так не можна чинити з дівчатами.
Одного разу за підозрілих обставин вбивають колишню колегу МакКолла, яка була чи не єдиним його другом. Відбувається це саме тоді, коли вона розслідувала загадкове вбивство в Брюсселі. Головний герой береться за те, щоб довести цю справу до кінця і покарати винних у смерті подруги.
Цей бойовик підхоплює ідею однієї з найбільш резонансних картин минулого року “Три білборди на кордоні Еббінга, Міссурі” Мартіна Макдонаха. Головні герої цих фільмів намагаються самостійно досягти справедливості в суспільстві, коли звертатися за допомогою до правоохоронців не тільки безглуздо, але й небезпечно.
Відзначений безліччю престижних призів “Три білборди…” показує таку колізію більш суворо і реалістично. Головна героїня стрічки наважується на самосуд, коли вичерпані вже всі цивілізовані способи відстояти правду. На відміну від неї “Праведник 2” щедро заряджає глядача адреналіном бійок і перестрілок, використовуючи психологічні сцени лише в якості приправи до динамічного сюжету.
Постановка боїв у “Праведнику 2” виглядає не видовищно, проте відрізняється особливим стилем. Роберт МакКолл використовує спритні прийоми єдиноборств, які кладуть на лопатки навіть тих ворогів, які в кілька разів перевищують його по силі. Цей герой не тюнінгує свої удари пафосними фразами або пронизливими криками і не звивається на екрані в химерних стрибках, як багато інших екранних каратистів. Також у фільмі немає ефектних фонтанів крові, ритмічного хрускоту кісток або бійок на скелях, з яких відкриваються розкішні панорами.
Єдина “надмірність”, яку дозволяє собі головний герой у бійках – це засікати, скільки триватиме бій. І якщо в першій частині “Праведника” (2014) на те, щоб відправити у нокаут трьох-чотирьох супротивників у головного героя йшло до 20 секунд, то в другій частині таке ж по складності завдання вимагає вже у півтора рази більше часу. МакКолл старіє.
Цей фільм нагадує бойовик “Аудитор” (“Розплата”, 2016), останній на сьогодні успішний фільм з Беном Аффлеком, у якому він зіграв кілера-відлюдника з легкою формою аутизму. Обидва ці фільми показують, що винахідливе мислення і аналітичні здібності допомагають у будь сутичці не менше, ніж уміння прицільно стріляти або володіння мистецтвом єдиноборств.
Головну роль детектива у “Праведнику 2” виконав один із найвидатніших акторів сучасного Голлівуду Дензел Вашингтон. Він знявся у півсотні фільмів, які принесли йому два “Оскари”, дві акторські нагороди Берлінського кінофестивалю, а також цілу низку інших престижних нагород. багато стрічок з його участю впевнено наближаються до статусу культових (“Тренувальний день”, “Екіпаж”). Разом із тим він активно знімається в лихих розважальних бойовиках (“Два стволи”), а також самостійно знімає драматичні фільми (“Огорожі”).
Багато фільмів з Вашингтоном містять підкреслений виховний меседж. Навіть в образі колоритного злочинця (“Код доступу “Кейптаун”) або загадкового кілера (“Книга Ілая”) він не розлучається з амплуа суворого ментора.
У “Праведнику 2” моралізуванню Вашингтона відведена навіть окрема сюжетна лінія. Тут йому доведеться направити в правильне русло одну молоду заблудлу душу. І те, що Роберт МакКолл скаже в цьому фільмі підлітку – направду варто почути кожному молодику.
Режисером фільму виступив майстер тротилових атракціонів Антуан Фукуа, який прославився завдяки своїм бойовикам “Падіння Олімпу” і “Тренувальний день”. Кожну свою картину він присвячує крутим хлопцям, які рятують світ завдяки своїм міцним м’язам та загостреному почуттю справедливості.
Цей самий режисер зняв і першу частину “Праведника”. Ця картина зібрала в прокаті в чотири рази більше свого бюджету. Не менш успішним обіцяє стати і бокс-офіс другого фільму. Адже за якістю він ні в чому не поступається своєму попереднику.
“Праведник 2” розповідає ефектну казку про ідеалізованого героя, який безкорисливо приходить на допомогу звичайним людям у найдраматичніші моменти їх життя. Але як би переконливо автори фільму не намагалися розповісти про такого персонажа – він залишається не більше, ніж частиною красивого міфу.
Разом із тим це кіно, як “Три білборди…” і “Аудитор” зайвий раз засвідчила, що навіть у США (країні з однією з кращих правоохоронних систем) свої проблеми варто вирішувати, перш за все, самостійно. І ні на кого більше не покладатися.