Багато хто хвалив трилер «Вдови» за прекрасні акторські роботи, називав його гімном фемінізму і відзначав, що він дуже точно показав проблеми сучасного американського суспільства. Проте практично ніхто не наважився назвати його просто гідним кіно.
Картина розповідає про кількох жінок, чиї чоловіки займалися грабежами і загинули під час невдалої операції. Після своєї смерті злочинці залишають мільйонні борги. Розплачуватися за рахунками доводиться їх вдовам. Тому жінки вирішують продовжити справу своїх покійних чоловіків і беруться за нове пограбування.
Головне достоїнство фільму – це його акторський склад. Зірок у цій стрічці так багато, що на її постері вистачило місця тільки на півпортрета кожного відомого артиста.
Виконавиця головної ролі Віола Девіс (“Загін самогубців”) показує в цій картині справжній майстер-клас гри на півтонах і недомовках. У ключових сценах стрічки пристрасті розпалюються настільки, що готуєшся до ядерного вибуху емоцій. Однак у такі моменти героїня Віоли Девіс не зривається на крик, а лише вимовляє кілька скупих реплік або кидає гострий погляд. І ця емоційна недомовленість справляє набагато більше враження, ніж найгучніша істерика.
https://youtu.be/k1GtjZ4C6PA
У минулому році Девіс отримала “Оскар” за драму “Огорожі”. Тепер у неї з’явилися всі шанси завоювати ще одну статуетку Американської кіноакадемії.
Сексапільну блондинку у “Вдовах” зіграла Елізабет Дебікі. У цій картині актриса, по суті, повторила свою роль із серіалу “Нічний адміністратор” (2016). Приблизно те ж можна сказати і про Мішель Родрігес, яка у “Вдовах” ходить з таким же виразом обличчя, що й у франшизі “Форсаж”. А також про Джона Бернтала, який на цей раз практично скопіював свої ролі з “Малюка на драйві” (2017) і “Аудитора” (2016).
Якщо більшість акторів у “Вдовах” зіграли так само, як і в своїх кращих картинах минулих років, то для режисера Стіва Макквіна і сценариста Гілліан Флінн новий фільм став кроком назад.
Стів Макквін увірвався до вищої ліги кінематографа рівно 10 років тому. Його повнометражний дебют “Голод” (2008) отримав приз Каннського кінофестивалю за найкращий дебют. Другий фільм режисера “Сором” (2011) зібрав чотири нагороди Венеціанського кінофоруму. А попередня, третя картина Маккуїна “12 років рабства” (2013) завоювала три “Оскара”, в числі яких була і статуетка за кращий фільм.
У “Вдовах” сміливі режисерські знахідки Макквіна сусідять з епізодами, які зняті просто недбало. Наприклад, починається фільм з вражаючого епізоду, в якому на контрасті змонтовані кадри тихого домашнього затишку і стрімкого пограбування, що переходить у гонитву з перестрілкою. Кілька цих інтенсивних хвилин стрічки відразу ж гіпнотизують увагу глядача. Однак через півгодини ритм фільму починає кульгати. Першим, що ріже око, стає сцена, в якій політик Том Малліган їде в машині і сперечається зі своєю секретаркою. Їх суперечка переходить у крик і образи. Однак цей цікавий діалог опиняється за кадром. Замість нього глядача змушують розглядати абсолютно беззмістовні види міста, по якому їде автомобіль. Можливо, в цьому епізоді режисер сміливо експериментує і показує, які політичні пристрасті киплять за лаштунками спокійного життя в місті. Однак виглядає це геть невиразно.
Ім’я письменниці Гілліан Флінн у титрах “Вдів” стало легким розчаруванням. Адже раніше вона працювала над сценаріями до серіалу Жан-Марка Валле “Гострі предмети” (2018) і фільму Девіда Фінчера “Зникла” (2014), який деякі називають одним із кращих трилерів десятиліття. Сюжети цих двох творів вражали своєю інтригою. Тримали глядача в постійній напрузі. А розв’язка у них була гострою і раптовою, як інфаркт. Поруч із цими двома фільмами прямолінійний сюжет “Вдів” просто збентежив.
У другій половині цього фільму глядача чекає нудна погоня, результат якої розчаровує своєю банальністю. А схема пограбування у фільмі обігрується так, немов IQ у поліцейських не піднімається вище плінтуса. Навіть у розважальній стрічці “Вісім подруг Оушена” (2018) крадіжка виглядає набагато більш винахідливо.
Колектив творців “Вдів” нагадав футбольну команду зірок, в якій зібралися кращі гравці клубів-переможців. Для роботи над цим фільмом об’єдналася дюжина відомих голлівудських акторів, модний сценарист і один із головних фільммейкерів нового покоління голлівудських режисерів. Багато хто чекав, що трилер з такими іменами в титрах стане шедевром. Проте команди, в яких занадто багато великих імен, нерідко програвали навіть пересічним клубам, у яких немає зірок.
Ця картина – справжній подарунок для феміністок і борців з расовою дискримінацією. У центрі сюжету тут знаходяться чотири жінки, три з яких – афро- і латиноамериканки. А єдина учасниця цього квартету вдів-грабіжниць, у якої біла шкіра, є найбільш слабкою і дурною серед головних героїнь. Окрім того, в картині кілька разів звучать патетичні фрази про самодостатність жінок і рівноправність представників різних рас. На додаток до всього цього, багато героїв-чоловіки у фільмі поводяться, як останні мерзотники, що йдуть на поводу у спокус.
“Вдови” є одним із головних учасників майбутнього нагородного сезону. У стрічки є величезні шанси на акторські номінації на “Золотий глобус”, “Оскар” та інші американські кінонагороди. Однак за межами США цей фільм багато в чому втрачає свою актуальність. В інших країнах “Вдови” – це не більше, ніж прохідний трилер, який навряд чи назвеш обов’язковим для перегляду.