Голос монстра

Коннор – тринадцятирічний хлопчик, який живе зі своєю мамою. Батько давно залишив сім’ю і завів іншу, але Коннор був цілком щасливий і без нього – доки не захворіла мама. Хвороба бідної жінки невиліковна, вона повільно згасає до неймовірного горя свого сина. Підлітку складно прийняти те, що трапилося, він неймовірно сильно переживає. Друзі, які могли б підтримати, у хлопчика немає – більше того, шкільні хулігани б’ють його, і щодня він терпить різні знущання. До того ж, йому доводиться взяти на себе турботи по дому, адже мама більше нічого не може робити.

Підліток знає, що після смерті мами його забере строга і педантична бабуся, але жити з нею він зовсім не хоче, адже Коннор – людина творча, вона багато малює і має багату фантазію. Через події, що відбуваються в його житті, хлопчик вигадує собі дивного друга – це дерево, що говорить, справжній монстр, який вламується в його кімнату і розповідає різні історії. І хоча Коннор зовсім не хоче їх слухати, йому все одно доводиться це робити.

Дерево, яке прийшло з цвинтаря, багато говорить з хлопчиком про складність і неоднозначність світоустрою, а також про те, що добро часто набуває вигляду зла, а зло при цьому далеко не завжди карається. Хлопчику складно зрозуміти, що зло може перемогти, але в історіях монстра злі вчинки нерідко призводять до хорошого кінця. Моторошне дерево, яке спочатку лякало Коннора, поступово допомагає йому зрозуміти, що світ зовсім не такий, яким здавався в його дитячих уявленнях – підліток, який слухає його історії, поступово дорослішає.

Але процес дорослішання не проходить гладко – підліток стає агресивним, причому він не тільки дає відсіч шкільним хуліганам, а й громить вітальню бабуси. Коннор хоче, щоб батько забрав його до себе в Америку, але це зовсім не входить до намірів батька. А потім монстр просить хлопчика розповісти власну історію – вона має стати останньою. І Коннор несподівано розповідає про страхи, пов’язані з маминою хворобою, та про власні бажання. В результаті настає катарсис, що приносить підлітку справжнє полегшення.

Звичайно, у житті чудес не буває – мама Коннора неминуче вмирає, але оскільки він налагодив стосунки з бабусею, йому вже не так страшно. Його поселяють у колишній кімнаті мами, яка теж дуже любила малювати – і серед її малюнків є і дерево-монстр.