Картина розповідає про француза середніх років на ім’я Бертран, якого накрила тотальна депресія. Через це він вже два роки сидить без роботи, кожен день з’їдає жменю антидепресантів і з ранку до вечора валяється на дивані за комп’ютерними іграми. Одного разу випадок приводить його в групу чоловіків, які займаються синхронним плаванням. Там Бертран зустрічає таких же, як він сам невдах. Вони страждають від невиплачених кредитів, а також проблем у сім’ї, бізнесі й кар’єрі. Синхронне плавання допомагає їм не тільки відволіктися від накопиченого в житті негативу, але й розібратися в його причинах.
Як і багато інших легких комедій, ця стрічка кишить неправдоподібними сюжетними віражами, сценарними розбіжностями і фальшивими колізіями. Однак дорікати авторам “Щасливих невдах” у цих вадах драматургії не хочеться, так само, як не повертається язик перебивати людину, що розповідає анекдот, щоб не зірвати інтригу його жарта.
Наскрізна алегорія комедії – переповнена чаша терпіння. Басейн, у якому головні герої тренуються, скидаючи свій негатив, переливається через край. Також не вміщається в келихи пиво, яке чоловіки п’ють у барі після тренувань. Всі ці і багато інших натяків підводять глядача до сповідальних монологів про особисту драму кожного героя стрічки. Проте незважаючи на всю свою депресивність, ці історії розповідаються з екрану легко і невимушено. А смуток, викликаний подібними сценами, відразу ж розвіюють нові строкаті жарти.
На першому плані в цьому фільмі хоч і перебуває семеро чоловіків із команди з синхронного плавання, однак втіленням сили в цьому сюжеті є саме жінки. Тренером і прикладом для наслідування для чоловіків-спортсменів є дівчина на ім’я Дельфіна. А поки головний герой Бертран тоне в безодні власної депресії, головою його сім’ї є дружина Клер, яка звалила на себе всі життєві турботи.
Автори “Щасливих невдах” елегантно насміхаються над стереотипами про чоловічу силу, рішучість і наполегливість. У багатьох фільмах чоловіки часто виявляють ці м оральні якості через уміння володіти зброєю, битися, керувати автомобілем і вести бізнес. Тут же показується, як т. зв. представники сильної статі ледве-ледве справляються з тим, щоб оволодіти жіночим видом спорту – синхронним плаванням.
Доповнюється ця насмішка ще й тим, що команда чоловіків-спортсменів складається саме з семи осіб. Таким чином творці стрічки немов натякають, що стереотип про сімох самураїв з культового японського фільму або стількох ковбоїв з його голлівудського ремейка “Чудова сімка” залишився в минулому. А сучасні чоловіки, як проголошують творці “Щасливих невдах”, це вже не герої з атлетичними тілами, а пухкі товстуни, які не здатні привести в порядок навіть власне життя.
Роль Бертрана у стрічці зіграв один із найпопулярніших акторів сучасного французького кіно Матьє Амальрік. Він прославився в минулому десятилітті після ролі лиходія в пригодах Джеймса Бонда “Квант милосердя” і головній ролі у пронизливій драмі “Скафандр і метелик”. Після цього він отримував або маленькі ролі у великих фільмах (“Готель “Гранд Будапешт” або великі ролі в маленьких стрічках (“Привиди Ісмаеля”). На жаль, до наших екранів в цьому десятилітті практично не доходили фільми, які б показали весь масштаб таланту цього актора. А “Щасливі невдахи” стали в його фільмографії не більше, ніж дотепною дрібницею.
Інша справа, партнер Амальріка з цієї комедії Бенуа Пульворд, який отримав негласний статус найепатажнішого скандаліста французького кіно. “Щасливі невдахи”, немов спочатку створювалися під цього актора. Саме цей артист розлютив віруючих, зігравши бога-алкоголіка в провокаційній комедії “Новітній заповіт”. До цього ж Пульворд у своїх комедіях висміяв французів (“Митниця дає добро”), інтелектуалів (“Мій найстрашніший кошмар”), та й взагалі всіх, хто ходить на роботу (“Велика вечірка”). У новому фільмі Пульворд виконав чергову роль ексцентричного холерика, на цей раз висміявши вже чоловіків.
На контрасті з психованим героєм Пульворда і нерішучим меланхоліком у виконанні Амальріка в команду щасливих невдах входить і строгий персонаж Гійома Кане. Цей артист славиться насамперед своїми драматичними ролями. І для нової стрічки він практично не змінює своє амплуа. Саме на його персонажі зосереджується більшість песимістичних настроїв у фільмі.
Навколо цих акторів вже давно сформувався ореол слави і загального захоплення. Вони роками красувалися на червоних доріжках і знімалися у фотосесіях для глянців. І незважаючи на це, вони не побоялися показати в “Щасливих невдах” недосконалості своїх фігур: пивні животики, сутулість, волохаті ноги і нерозвинену мускулатуру.
Приблизно половину хронометражу цієї комедії займають кадри з чоловіками в одних плавках. Враховуючи те, наскільки часто французькі кінематографісти піднімають у своїх фільмах тему ЛГБТ, під час перегляду “Щасливих невдах” чекаєш, що от-от з’явиться гомосексуальний сюжет. Однак така пильна увага до напівоголених чоловіків у цій комедії диктується не стільки солідарністю сексуальних меншин, скільки ще одним реверансом у бік жінок. Саме їх візуальній та моральній насолоді присвячується цей фільм.