Режисер комедії «Політ золотої мушки» Іван Кравчишин восени планує випустити нову стрічку «Троє». У десятці фільмів, що вплинули на його життя і творчість, домінує висока класика, сліди якої, якщо уважніше придивитися, прослідковуються і в його власних картинах.
«Вісім з половиною» (1963) Федеріко Фелліні
Коли я вперше подивився цей фільм, то дуже образився на Фелліні, тому що він створив кіно, яке я хотів зняти. Це геніальна картина, що є дороговказом для кожного режисера.
https://www.youtube.com/watch?v=h9yY1B2B7Ng
«Фанні і Олександр» (1982) Інгмар Бергман
Тут мене вразив бурлеск і унікальний підхід у роботі з акторами. Адже ставка робилася не на театральності, яку часто сповідують скандинави, а саме на життєвій пластиці. Тут математично-точно вивірена кожна емоція.
https://www.youtube.com/watch?v=vyIx0LUoVvE
«Вірідіана» (1961) Луіс Бунюель
Це чудовий приклад того, як без музики можна створити музику в кадрі.
«Смерть у Венеції» (1971) Лукіно Вісконті
Цей режисер – естет у вищій мірі. Більшість режисерів, за природою своєю, – розбійники. А Вісконті – аристократ із великої літери. Як, власне, і Бунюель. Вони показали, що таке високе, елітарне мистецтво.
«Пролітаючи над гніздом зозулі» (1975) Мілош Форман
Я не можу виділити у творчості Формана один фільм. Як на мене, то всі його стрічки гармонійно складаються в одну видатну картину.
«Серце янгола» (1987) Алан Паркер
Саме в цій картині я відкрив для себе Роберта Де Ніро. Цей фільм – справжнє явище, яке мене потрясло. Тут вражає піймана грань між реальним і нереальним. Після перегляду цієї картини я зрозумів, що за дійсністю, яку ми бачимо, існує ще кілька світів.
«Легенда про Нараяму» (1983) Сьохей Імамура
Це один із найвищих польотів натуралізму. Саме японцям це вдається найкраще. Тут дуже колоритно, чесно і делікатно показується, що таке просте життя. Саме за рахунок цього «Легенда…» мені важливіша за шедеври Акіри Куросави та інших японських геніїв.
«Земля» (1930) Олександр Довженко
Цей режисер так само все життя знімав одне кіно. І всі його картини – немов епізоди в одній потужній стрічці. Довженко мене вразив монтажем. Він разом із Дзигою Вертовим окреслив дуже широкі горизонти монтажу. Прийоми, які наразі можна побачити у сучасних кліпах, вже давно були придумані цими геніями. Їх роботи – це просто посібники для монтажерів.
https://www.youtube.com/watch?v=IUAuFLhCnRM
«Їжа чок у тумані» (1975) Юрій Норштейн
Творчість Норштейна – це окрема планета. Він – батько духовності слов’янської думки. Також у радянській анімації я завжди чекав на нові серії «Ну, постривай!» Вячеслава Котьоночкіна.
«Діамантова рука» (1968) Леонід Гайдай
Я люблю всі комедії Гайдая. Він є предтечею всіх нинішніх комік-шоу. Він створив у кіно диво, яке вже визнано класикою.