Всеукраїнську прем’єру фільму «Де ти, Адаме?», яка мала відбутись 23 квітня, а також спеціальні покази 20 квітня у мережі кінотеатрів «Планета кіно», відкладено. Нова дата кінотеатрального релізу стрічки буде повідомлена згодом. Зміна дати виходу фільму в прокат пов’язана з рішенням Уряду про запровадження та продовження карантину на території України.
Ідея створення документального фільму виникла у грудні 2005 року, коли продюсер фільму, продиякон Олександр Пліска, познайомився з головним героєм майбутньої стрічки — ігуменом Афонського монастиря Дохіаром Герондою Григорієм (Зумисом), нині вже покійним. Ідеолог та продюсер стрічки протягом багатьох щорічно проводив в монастирі чверть року. І, волею долі, якраз відвідував Афон, коли в Україні було введено карантин. Олександр прийняв рішення залишитись у монастирі.
«У цю пору року це був звичайний мій графік, останні шістнадцять років весь час посту я проводив тут. Скажу чесно, не найгірші час і місце для карантину. Звичайно ж, думки про близьких і рідних, матеріальна сторона, майбутнє фільму, вони є. Але є і певний, ймовірно від місцевих ченців, спокій. Скажімо так, хвилювання за інших з внутрішньою тишею, довірою Богові та молитвою», – коментує продюсер стрічки Олександр Пліска.
Незалежно від нової дати прокату, фільм буде так само актуальний. Сюжет його розгортається у стародавньому монастирі Дохіар на західному узбережжі гори Афон, на півострові Егейського моря. Цей півострів відданий у виняткове користування монахам східного християнства. Центральною фігурою фільму став старець монастиря, ігумен Григорій, чий багаторічний досвід душпастирства нагородив його глибоким розумінням душі людської і її прагнення повернутися до стану, властивого людській природі Адама до гріхопадіння. Фільм делікатно відхиляє завісу, яка зазвичай приховує чернече життя на Афоні, особисті радості, сподівання та слабкості кожного монаха. Завдяки цьому ченці постають перед глядачем у всій їхній живій, теплій самобутності. Запросивши до свого середовища авторів стрічки, а з ними і глядачів, монахи сподіваються нагадати кожному про його особисте воскресіння.
«На тлі світової пандемії питання перенесення прем’єри не викликає смути й печалі. Наша країна в непростій ситуації. Безліч викликів. І медицина зараз на передовій, і економіка, без якої все вмирає. Країна як бджолиний вулик, і якщо не функціонує якась ланка, страждають усі інші. Можливо, ми від того й опинилися в «заповіднику безкультур’я», тому що мало приділяли уваги культурній складовій, особливо в скрутні економічні часи. За кожним композитором і режисером, оператором і музикантом, священнослужителем будь-якого віросповідання і чиновником будь-якого міністерства, за кожною людиною стоять ті, хто потребує “хліб насущний” люди: сім’я, діти, родичі, друзі. І про це в спілкуванні з іншими необхідно пам’ятати. І водночас не забувати простої істини: “чини своєму найбільш віддаленому ближньому так, як вчинив би з найріднішим”. Тоді воістину ти станеш ліхтарем в цьому світі й не шукатимеш електростанцію», – додає Олександр.
Про фільм.
Ідея створення документального фільму виникла у грудні 2005 року, коли продюсер фільму, продиякон Олександр Пліска, познайомився з головним героєм майбутньої стрічки — ігуменом Афонського монастиря Дохіаром Герондою Григорієм (Зумисом), нині вже покійним. І цей неймовірно життєрадісний, велелюбний і харизматичний чоловік дійсно став окрасою та ключовою постаттю практично кожної сцени, сповнивши стрічку своєю вірою та енергією. Його багаторічний досвід пастирського служіння збагатив його глибоким і проникливим розумінням ввірених його піклуванню душ, із їхнім непозбувним прагненням відновитися до стану, властивого Адаму до гріхопадіння.
Фільм занурює глядача в життя одного з монастирів Святої Гори Афон. Відокремлена чернече життя, повне справжніх персонажів і «повсякденних святих», проривається на екран з-під наших мирських пріоритетів. Глядачі прилучаються до абсолютно безпрецедентного способу життя чернечої громади, який виник тисячі років тому і збереженого дотепер.
Події фільму «Де ти, Адаме?» розгортаються у монастирі Дохіар, що стоїть на Святій Горі Афон, на південно-західному узбережжі півострова Афон, що омивається водами Егейського моря. Цей півострів ще з Х ст. переданий у виключне користування монахів східного християнства. Величні образи природи чергуються з картинами майже безперервних чернечих трудів і молитов; це змальовує динамічний взаємозв’язок людини та природи, та нагадує про рай, за яким усі ми в глибині душі потай тужимо.
Проте перлиною розкішного візантійського ландшафту є монахи; фільм делікатно відхиляє завісу, яка зазвичай приховує чернече життя на Афоні, особисті радості, сподівання та слабкості кожного монаха. Завдяки цьому ченці постають перед глядачем у всій їхній живій, теплій самобутності. Запросивши до свого середовища авторів стрічки, а з ними і глядачів, монахи сподіваються нагадати кожному про його особисте воскресіння.
Режисер: Олександр Запорощенко
Продюсер: протодиякон Олександр Плиска
Композитор: Святослав Луньов
Звук: Олександр Пустарнаков
Корекція кольорів: Марина Ткаченко
Переклад: Монах Мартірій (Кухкюнен), Володимир Теліженко, Монах Авель (Щулькін), Черниця Нектарія (Мак Лі)
Рік випуску: 2019
Прем’єра в Україні: TBA
Хронометраж: 80 хв
Країна виробництва: Україна
Жанр: документальний
Оригінальна мова: грецька
Субтитри: українська
Дистриб’ютор в Україні: Must See Movie
Премії та номінації:
Офіційна програма «Вікно в Європу» 2019
Кінофестиваль «Покров» Гран-прі 2019
Офіційна програма PÖFF Талліннський кінофестиваль 2019