Гостросоціальна китайська мелодрама показує стосунки чоловіка і жінки в період з 2001 по 2018 роки. Танцівниця Цяо зустрічається з провінційним бандитом Біном. Вони купаються в розкоші і насолоджуються своєю владою, в той час, як навколо панує бідність і розруха. Час від часу благополуччя Цяо і Біна затьмарюється бандитськими розборками. Одна з таких бійок стає фатальною. Після неї Бін довго лікується, а Цяо потрапляє у в’язницю. Через роки вони знову зустрічаються. Та чи вийде у них знову бути разом?
На перший погляд Цяо і Бін виглядають, як однозначно негативні персонажі. Вони брешуть, крадуть і не уявляють своє життя без криміналу. Але по мірі розвитку сюжету фільму глядача змушують кардинально змінити свою думку про цих героїв.
В одній із найбільш зворушливих сцен на початку фільму закохані прогулюються біля сплячого вулкана і Цяо каже: “Вулканічний попіл — найчистіший білий. Те, що горить при настільки високих температурах, має бути чистим”. Все, що відбувається в сюжеті після цієї сцени нагадує бурхливу емоційну пожежу, яка приносить головним героям багато болю. Однак саме завдяки цьому Цяо і Бін отримують можливість повністю очиститися від своїх пристрастей і пороків.
Режисер картини Цзя Чжанке охарактеризував її як “жорстоку історію кохання”. Прем’єра “Попелу – найчистішого білого” і п’яти попередніх фільмів цього режисера відбулася на Каннському кінофестивалі. Критики відзначили, що сюжет нової картини Чжанке виглядає більш прямолінійно і передбачувано, ніж історії, розказані в його попередніх фільмах.
Однак навіть у такому грубому сюжеті знайшлося місце для безлічі підтекстів. Наприклад, у певний момент фільму Бін опинився в інвалідному кріслі і Цяо вирушила прогулятися з ним по недобудованому місту. Саме такі міста будували партнери Біна на накрадені гроші. В результаті ж практично всіх цих забудовників скалічили або відправили на той світ, а порожні недобудовані міста залишилися, як потворні пам’ятники жадібності і криміналу.
На тлі особистих стосунків головних героїв у фільмі показане бурхливе економічне зростання Китаю. Картина дуже делікатно проілюструвала, як бандити стали політиками і бізнесменами. Як шахтарі, що стогнуть від безробіття, в розпачі спивалися. Як кримінальні авторитети вважали, що контролюють весь світ, а в результаті гинули від ножа випадкового дрібного злодюжки.
“Попіл – найчистіший білий” будується за принципом зворотної перспективи. На перший погляд, цей фільм розповідає особисту історію стосунків чоловіка і жінки. Але за цим нехитрим сюжетом вибудовується масштабний портрет цілої країни. Головна героїня, як здається спочатку, безнадійно застрягла в кримінальному світі, крадіжці і жорстокості. Але як виявляється, в результаті нею рухає бажання жити по-новому, праведно.