Щороку, починаючи з 1995 р., 1 квітня в Одесі з’являється новий гумористичний пам’ятник. Таким чином жителі міста виражають свою любов Південній Пальмірі. Власне з урочистого відкриття цього монумента і починається Гуморина – свято, під час якого Одеса стає всесвітньої столицею анекдотів та гарного настрою. Пам’ятники з’являються переважно у «Літературному музеї», двір якого вже давно перетворився на «Сад скульптур». Та після відкриття пам’ятника у квітні цього року, місця у ньому вже не залишилося. Однак тодішній в. о. мера Одеси Олег Бриндак з цього приводу не зажурився: «Якщо буде треба, містечко ще знайдеться для нових проектів. Все як у нас в Одесі. Тут посунуть, там підзахоронять…»
Ми відібрали найкумедніші монументи Південної Пальміри, які змушують засумніватися в тому, що одеський колорит вивітрився з цього міста.
Джинсовий Дюк
«Джинси винайшов одесит Льова Штраус, який згодом вже став Леві Штаусом», – говорить легенда цього монумента.
Антілопа-Гну
Пам’ятник присвячено героям роману «Золоте теля» Остапу Бендеру, Адаму Козлевичу, Шурі Балаганову та Паніковському.
Зелений фургон
Присвячено героям веселого оповідання А. Козачинського «Зелений фургон»: учорашньому гімназисту Володі Петрикєєву, молодшому міліціонеру Грищенко та метранпажу Шестакову. У цьому творі дуже точно описується Одеса 20 років минулого сторіччя.
Саша-музикант
Присвята головному герою оповідання Купріна «Гамбрінус» – некоронованому королю одеських музикантів.
Іллі Ільфу та Євгену Петрову
Монумент створено за мотивами легендарного пам’ятника Мініну і Пожарському у Москві. Так само, як ці герої російської історії застовпили самостійність своєї країни, Ільф і Петров – вкоренили у радянській літературі свої безсмертні гумор.
Одеса-мама
У кожної одеситки трохи вітру в голові, тож автори пам’ятнику зав’язали у волоссі «Одеси Мами» вітрила. У руках вона тримає засновників міста: Рішельє, Ланжерона, Деволана, Дерибаса та Воронцова.
Ти одесит, Міша
На 25-тиріччя одеської Гуморини з’явився пам’ятник найвідомішому одеситу Михайлові Жванецькому.
Присвята Рабіновичу
Невеличкий монумент безсмертному герою одеських анекдотів Рабіновичу зображує його старим дзигармайстром. Він дивиться на зірки крізь монокль у віці, задумавшись про вічність.
Пам’ятник апельсину
Жителі Південної Пальміри називають його пам’ятником хабарю. Завдяки тому, що у 1800 році керівництво Одеси відправило імператору Павлу І обоз з апельсинами. Саме вони зіграли вирішальну роль у виділенні необхідних 250 тис. рублів на добудову порту в Одесі, без якого місто не набуло б свого сьогоднішнього значення.
Рибачка Соня і Моряк Костя
Присвячено пісні «Шаланды полные кефали», яку написали композитор Микита Богословський та поет Володимир Агатов. Вперше ця пісна прозвучала у фільмі «Двоє бійців» (1943).
Дванадцятий стілець
Присвячено заповітному стільцю з легендарного роману «12 стільців». Монумент знаходиться на найменшій у Європі площі, що знаходиться у Горсаду. Неофіційно її називають площею Остапа Бендера.
Мадам Стороженко
Відомий також, як пам’ятник тьоті Соні. Прототипом цього персонажу стала героїня оповідання Валентина Катаєва «Біліє парус одинокий».
Музейне братство
Присвята працівникам музеїв. Три напівмертві криси в окулярах тримають піраміду, як символ знань та традицій. Під нею сидить маленьке мишеня, що символізує нове покоління.
