Великий провокатор, міський божевільний, геніальний художник … Як тільки не називають критики американського фотографа Спенсера Туніка. Одних роботи майстра захоплюють, інших — жахають. Об’єктом свого мистецтва Тунік вибрав людське тіло.
Нагота у творчості Туніка не асоціюється з сексуальністю. Автора цікавить взаємодія людини та мегаполісу.
Захоплюючись красою людського тіла, він одночасно передає її крихкість і вразливість, маючи у своєму розпорядженні натовпи голих людей серед міських і природних пейзажів.
Спенсер Тунік почав фотографувати оголених людей в 1992 році. Спочатку натурників і натурниць було небагато. Але поступово охочих взяти участь ставало все більше. У 2007 в Мехіко він сфотографував 18 тис. оголених добровольців.
Масові нудистські фотосесії Туніка проходили в різних місцях світу, в тому числі в Барселоні, Москві, Базелі, Мехіко, Відні, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, в Ізраїлі на Мертвому морі.
У місті Кінгстон-апон-Халл художник організував одну з найяскравіших своїх інсталяцій «Море Хала». Фотосесію на вулицях Халла Тунік планував напередодні року британської культури в місті.
«Інсталяція «Море Халла» — один з найбільш фантастичних проєктів, які я створював. Мене надихнула ідея об’єднати морську спадщину міста і його пейзажі», — сказав Спенсер Тунік.
Ідея сподобалася не тільки фотографу, а й багатьом британцям. До проєкту доєдналось 3200 людей. Учасники розфарбували свої тіла в чотири відтінки синього кольору в честь морської історії міста і фотографувалися на фоні визначних місць міста.
