Гетьман Мазепа – яскравий та надто людяний. Все, що так приваблює в сучасних політичних діячах сьогодні, понад триста років було анафемою імперської історії для Івана Мазепи і тих, хто намагався досліджувати цю постать. Він випередив час настільки, що понад триста років намагаємось наздогнати його світ, українське бароко, вивчити його спадщину.
Серія графіки «Мазепіана» Сергія Якутовича – це ключ до спадку Івана Мазепи. Містичний вертеп, естетика родових гербів шляхти, навіть кулінарні смаки- таким бачить світ гетьманщини художник. Не можна на впізнати ці образи, на мить здається, ніби вони такими були завжди, такий ефект візуальної мови Сергія Якутовича, який все життя досліджував та створював автентичний стиль без «шароваршини» та гляцю, складну та виразну мову, що виходить за межі красивих тужливих пісень чи святкових танців. Що це за мова: це мова Гомера та Сервантеса, Шекспіра та Байрона, мова герої та людей, що здолали страх і самі обрали долю.
Прем’єра виставки графіки Сергія Якутовича, який створив світ Мазепи для кіно-драми «Молитва за гетьмана Мазепу» теж , як і все що пов’язано із цим історичним ім’ям складалась не надто просто. Образи козаків Сергія Якутовича крокують вулицями: зі світшотів та шоперів сучасних киян дивлячись на перехожих, але мало хто знає, хто саме їх автор і що він зробив для української графіки.
Його роботи зберігаються в найбільших світових центрах культури, але досі не має музею в місті, яке династія художників Якутовичів, а це саме династія: Георгій, Сергій, Антон та Ольга вважали рідним, де працювали. Щоб зрозуміти, що саме створив художник і який зв’язок між кіно та графікою – варто лише подивитись «Молитву за гетьмана Мазепу» режисера Юрія Іллєнка. Пантеон історичних постатей у виконанні легенд української театральної сцени якнайкраще ілюструє вислів ще одного ворога імперії №1, Степана Бандери: «Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний» Вибір – визначальний для змісту особистості, – писав Кьєркєгор, який теж випереджав час, тож чи настав час для контрнаступу Мазепи – питання особистого вибору. Серія «Мазепіана», драма «Молитва за гетьмана Мазепу» чи книжка «Богдан Ступка. Метаморфози» Сергія Тримбача, видання якої теж було презентовано на виставці, запрошують до діалогу: якою будуть бачити українську культуру в світі.