Директор «НЛО TV» Іван Букреєв діагностує основні зміни, що переживає світ українських телесеріалів останніми роками, розповідає про труднощі, з якими зіткнулися наші телеканали в зв’язку з небувалим зростанням виробництва власного контенту, а також дає аргументовано-оптимістичні прогнози.
Наскільки знизилася частка російських серіалів в українському ефірі з 2014 року?
У зв’язку з усіма обмеженнями – дуже істотно. Десь у півтора-два рази в порівнянні з 2013 роком. Зараз головним стає виробництво і демонстрація власного контенту, а російський відійшов на другий план.
Які плюси й мінуси цієї зміни?
Складно відповісти однозначно. Дуже гарний наслідок цього в тому, що канали зосередилися на виробництві власного контенту. Створювати щось своє завжди складніше, ніж купувати готові чужі фільми. У цій ситуації виграє той, хто виробляє якісніший і цікавіший контент.
Наші канали не звикли виготовляти власні серіали у настільки великих обсягах. Чи виникли у зв’язку з цим якісь складнощі?
Наслідком цього став перегрів нашого ринку акторів. У нас просто не так багато кіносеріальних кадрів, щоби забезпечувати якісною командою кожен із безлічі серіалів, які зараз знімаються. Також, звичайно, на цьому негативно позначається економічна криза.
Але криза рано чи пізно закінчиться. Разом із цим обсяги виробництва власного контенту в Україні виростуть ще більше?
У всіх різні оцінки даної ситуації. На мою думку, економічна ситуація стабілізується (вийде на докризовий рівень) лише до 2020-21 року. Тоді ринок в доларовому еквіваленті повернеться до своїх обсягів 2013-го, а якщо пощастить, і 2008-го року. А в гривневому еквіваленті ми, сподіваюся, перейдемо цю планку вже в 2016-му.
Поки що невирішеною проблемою залишається брак професіоналів у кіновиробництві. Раніше у нас теж гостро стояла ця проблема. Наприклад, до війни багато хто з кращих їхали працювати в Москву. А зараз хтось із них повернувся, хтось взагалі пішов із бізнесу, а хтось залишився в Москві.
У Європі 80% серіалів – це серйозні драматичні серіали, а решта – мильні опери. Особливо це проявляється в скандинавських країнах. Натомість у нас у цьому співвідношенні все навпаки. Чи є передумови, щоб у нас стали більше дивитися саме драматичне кіно?
Думаю, що дійсно драматичних серіалів у цій статистиці по Європі насправді менше. В даному випадку до них, напевно, зарахували і міні-серії, орієнтовані на старшу аудиторію. Але в будь-якому випадку, нам до подібного співвідношення ще далеко. Можливо, Україна почне рухатися до подібного співвідношенню через пару років.
Сьогодні всі канали, що виробляють контент, намагаються наростити власні бібліотеки, щоби компенсувати втрату російських фільмів. Такий поспіх і відсутність великих грошей на виробництво, позначається на якості продукту. Відсутність коштів завжди розмиває якість фільмів. Думаю, що з 2017-18 років канали почнуть робити ставку вже на якість свого контенту. Тоді і з’явиться більше серйозних драматичних детективів та екшенів. А поки – чекаємо «Потрійний захист» на «Україні», нові драми на ICTV та інших каналах ТОП-6.
Скільки становить вартість створення однієї телесерії в Україні?
Все залежить від конкретного прикладу, але умовно кажучи, на одну серію праймового проекту витрачається $20-30 тис. При цьому, у випадку з мильними операми ця сума менше. А при створенні серйозного драматичного чи детективного серіалу витрачається більше. З чуток, найдорожчими українськими серіалами є «Нюхач» і «Слуга народу». На кожну їх серію пішло в кілька разів більше вищезгаданої суми.
Одними з найдорожчих серіалів у світі є «Гра престолів» і «Брати по зброї», на кожну серію яких іноді витрачалося по $10 млн. А, наприклад, на створення однієї частини якого-небудь «пересічного» серіалу на головних американських каналах (ABC, NBC, FOX) йде від $1,5 до $4 млн. На Netflix або Amazon власні проекти коштують приблизно стільки ж – від $500 тис. до кількох мільйонів.