Режисер Костянтин Вернер: «Хочу побудувати в Карпатах синагоги і оминути ваші відкати»

В останні роки вітчизняна кіноіндустрія активно налагоджує копродукцію з європейськими країнами. У її рамках вже були знято цілий ряд фільмів, серед яких «Істальгія», «Параджанов» тощо. Одним з наймасштабніших українських фільмів, які будуть зняті у широкій копродукції (Австрія, Чехія та Словаччина) обіцяє стати «Сніг у Карпатах» Костянтина Вернера. Його бюджет – 4 млн. євро. По духу він нагадуватиме «Доктора Живаго», по атмосфері – «Віднесених вітром», а за розмахом – «Ран» Акіри Куросави.

У центрі сюжету «Снігу в Карпатах» – роман солдата австро-угорської армії та дівчини з Галичини. Перша Світова Війна руйнує їхні плани одружитися і розкидає в різні країни. Знову зустрітися їм вдається вже лише під час Другої Світової війни. Про те, як цей фільм похитне стале уявлення європейського і російського глядача про роль України у Першій і Другій Світових, про карпатських євреїв, про пошук грошей і спроби уникнути відкатів розповів режисер і продюсер стрічки Костянтин Вернер.

Як виникла ідея зняти «Сніг у Карпатах»?

Коли в Україні виходив у прокат мій попередній фільм «Королева слов’ян», мене запросили до Києва. Перед приїздом у вашу країну я прочитав кілька книг про історію України. І мені захотілося зняти фільм про вашу країну. Місцем дії для цієї стрічки я вибрав Карпати. Цей край насичений містикою, через нього проходять багато міжнародних шляхів, і, головне, він став майданчиком для безлічі цікавих історичних подій.

Потім я об’їхав Львівську та Закарпатську області, вже більш детально вникаючи у події Другої Світової Війни. Мене вразив той факт, що Україна постійно опинялася немов між молотом і ковадлом: з одного боку були російські війська, а з іншого – гітлерівська Німеччина. Мало хто з європейців звертає увагу саме на той факт, що вони билися між собою саме на території вашої країни. І незважаючи на те, що у Європі постійно знімаються фільми про Другу Світову – в них практично ніколи не згадується Україна. Не розкривають драматизм військових дій на Західній Україні і російські кінематографісти, адже у них абсолютно інший погляд на історію.

Але у 2011 році вийшов фільм Агнешки Холланд «У темряві», події якого розгортаються під час Другої Світової у Львові.

Так, ця стрічка навіть номінувалася на «Оскар». Але вона знята з позиції саме поляка. І мова там йде, насамперед, про Голокост. Історія, яка там розповідається, могла з таким самим успіхом розгортатися в будь-якому чеському або польському місті.

А які історичні події будуть показані у вашому фільмі?

Майже половина фільму розгортається у 1914 році. Друга Світова займе по сюжету не більше десяти хвилин. Ну, а решта подій розгортатимуться за хронологією значно пізніше. Практично всі події картини відбуваються на західній Україні. І лише десята частина сюжету – у Відні.

«Сніг у Карпатах» матиме романтичний відтінок, адже перша половина ХХ століття для одних була трагічною, а для інших – стала епохою надій і початком нового життя. Історичні події у фільмі стануть фоном для пристрасної любовної історії. У центрі сюжету буде роман двох людей, яких доля розкидує у різні краї. Після цього вони вже ніколи так і не зустрінуться. Остаточно возз’єднатися вони зможуть вже лише після смерті…

«Сніг у Карпатах»… чому ви вибрали саме таку назву для фільму?

Перш за все, це дуже поетична назва. Крім того у фільмі розповідається про те, як під час карпатських боїв у 1914-15 роках була повністю розбита австро-угорська армія. Як на мене, головна причина поразки полягала в тому, що вони не були готові до карпатського клімату. Адже багато бійців загинули від холоду. З тієї ж причини було багато жертв і серед російських солдатів. Сніг у цьому фільмі – свого роду, дух природи, який переміг як російську, так і австро-угорську армії.

Коли режисер Чжан Імоу працював над фільмом «Дім літаючих кинджалів», то сцену однієї з битв він вирішив знімати в українських Карпатах. І за день до того, як повинні були початися зйомки, пішов сніг, якого не віщував жоден прогноз погоди. Це змусило режисера внести правки у сценарій, оскільки спочатку ця сцена мала розгортатися на зелених пагорбах. Але результат дуже сподобався режисеру, адже кров, що проливається під час цієї сцени, виглядала на снігу набагато ефектніше, ніж на траві. Тож карпатський сніг не тільки зупиняє армії, але й допомагає знімати фільми …

Дуже сподіваюся, що він допоможе і нам (посміхаючись – А.Ф.). У моєму фільмі сцени битв будуть зняті у такий самій естетиці, що й у картинах Акіри Куросави. Бої у стрічці будуть показуватися як міфологічні події.

Чи залучаєте ви консультантів для роботи над сценарієм?

Спочатку я написав сценарій самостійно. Його перекладом українською займалася письменниця Наталка Сняданко. Вона дуже уважно пропрацювала діалоги відповідно до місцевих діалектів. Наразі сценарій перечитують кілька істориків, які стежать за тим, аби у ньому не було жодних історичних неточностей.

Які міста і регіони України будуть фігурувати у фільмі?

Події розгортатимуться в Івано-Франківську. Правда, за останні сто років це місто докорінно змінилося, і там вже просто неможливо зняти цей історичний сюжет. Щоб знімати у сучасному Івано-Франківську, нам би довелося домальовувати багато декорацій за допомогою комп’ютерної графіки. Щоб уникнути цього – я хочу знімати в одному чеському містечку, яке збереглося набагато краще. Ну, а самі карпатські ліси ми будемо знімати в Україні.

У вашому фільмі фігурують єврейські поселення в українських Карпатах. Але сьогодні там немає єврейських поселень…

Так. Сьогодні їх практично не залишилося, але на початку ХХ століття у Карпатах їх було багато. Адже Голокост вичистив практично всіх євреїв із західної України. Їх знищували як німці, так і росіяни. Більшість євреїв загинуло, а деяким вдалося виїхати в інші країни. Сьогодні ще можна зустріти у карпатських селах людей, які пам’ятають євреїв. Щоб відновити на екрані синагоги і єврейські будинки тієї епохи – ми будемо домальовувати їх за допомогою комп’ютерної графіки, яка буде створюватися в Празі.

Фільм буде розрахований на широкий прокат чи на фестивальні покази?

Прокатом картини займатиметься американський дистриб’ютор Entertainment One. Ця компанія прокатувала стрічки багатьох знаменитих режисерів. Наприклад, «Небезпечний метод» Девіда Кроненберга.

Якою мовою зніматиметься фільм?

Постійно знаходяться люди, які наштовхують мене на те, аби зняти фільм англійською, адже в такому разі його легше буде продати. Але ми плануємо знімати, в основному, німецькою та українською мовами. Знімати англійською дуже дорого. «Сніг у Карпатах» орієнтований, перш за все, на німецькомовного глядача, а також на глядачів з центральної Європи. Звичайно ж, сюжет фільму розповідає про події, які розгортаються на території сучасної України. Але разом з тим він буде близький глядачам Угорщини, Польщі, Словаччини…

Більшість режисерів, які знімають на території України, створюють російськомовне кіно, щоб було легше показати його в кінотеатрах по всьому СНД. А ви все ж будете знімати фільм українською, незважаючи на те, що в Україні всього близько 400 кінозалів?

Для мене важливо зберегти автентичність. Знаю, що проблема мови – болюча тема для України. Ну, а основним прибуток від прокату фільму прийде з Німеччини.

У фільмі зустрічатимуться й інші мови, в залежності від персонажів, які будуть у ньому з’являтися. Всі поляки говоритимуть польською, а словаки – на словацькою… Цей хід зустрічається в багатьох хороших фільмах. Наприклад, у «Безславних виродках» Квентіна Тарантіно французи говорять своєю мовою, а німці – своєю…

Який бюджет фільму?

Чотири мільйони євро. Це не так вже й багато для такого великого епічного фільму. Він буде зніматися у копродукції з Австрією, Чехією, Словаччиною та Україною. Зараз ми намагаємося отримати фінансування від держструктур кожної з цих країн. Яку частку бюджету забезпечить кожна з цих країн поки не відомо. Залежно від цього ми й визначимо, де проходитиме основний масив роботи над стрічкою. Якщо Державне Агентство з питань кіно України не забезпечить необхідне фінансування, то нам доведеться знімати багато українських сцен в Австрії чи Чехії. Залежно від того, як складуться долі країн в бюджеті стрічки – формуватиметься і знімальна група.

Коли іноземні режисери приїздять у пострадянські країни для роботи над новим фільмом, то перше, що їм зазвичай кидається в очі – повний хаос в організації кіновиробництва. Те, як проходять зйомки фільму, скажімо, в Україні чи Росії – кардинально відрізняється від того, як знімають у Європі чи США. Чи готові ви до того, що у вас можуть виникнути проблеми під час роботи над фільмом?

Так. Я буду намагатися організувати роботу над картиною так, щоб вона абсолютно не була схожа на російський підхід до зйомок. У Росії знімальний період триває дуже довго. Крім того, зйомки можуть призупинитися через те, що у продюсерів закінчилися гроші… У Європі чи США таке просто не допустимо. Якщо організація роботи над фільмом мене не влаштовуватиме, то нею займеться чеська компанія. Крім того, я не буду організувати роботу так, як це роблять у США. Там прописується буквально кожна хвилина знімального процесу. Ми будемо знімати скоріше за європейською схемою, коли у роботі над фільмом допускається деяка свобода.

Оператором у фільмі виступить Антоніє Ріестра. Він знімав жаховичок «Мама» (2013) з Джесікою Честейн у головній ролі, а в 2011 році Антоніє був відзначений премією «Гойя» за роботу над картиною «Чорний хліб».

В українській кіноіндустрії поширені махінації з бюджетами фільмів. Простіше кажучи, «відкати». Чи готові ви до цього?

Якщо мені виділять суму, необхідну для зйомок фільму – все буде гаразд. Коли я попрошу в української сторони 2 млн. євро, і в підсумку вони виділять мені по документам 4 млн. євро, з яких половину заберуть – все гаразд. Та якщо мені виділять необхідну суму, з якої я буду змушений частину віддати, то я просто не зможу зробити кіно. Я зустрічався з продюсером Джорджа Лукаса. Він мені розповів, що одного разу мав знімати фільм в Україні. Але через подібні махінацій йому довелося перенести місце зйомок…

Подібний спосіб ведення справ руйнує кіноіндустрію. У Росії та ж ситуація і тамтешні продюсери навіть не починають роботу над фільмом доти, поки не отримають свою частку. Вони перш за все думають про особистий заробіток, а вже потім про сам фільм.

Ваша попередня картина «Королева слов’ян» зібрала достатньо погані відгуки. На IMDb вона отримала вкрай низьку оцінку 2,7. Фільм настільки поганий?

Справа у тім, що «Королева слов’ян» по-своєму трактує загальновідому чеську легенду. Перша згадка цієї легенди була знайдена в німецьких літописах. Але через деякий час згадка про неї знайшли і в чеських джерелах. Вони дещо відрізняються один від одного. У Чехії прийнято вважати, що їхній варіант правдивий, а в Німеччині – що їх літописець написав все правильно.

Мій фільм спирається на німецьку версію, тому-то його й зненавиділи у Чехії. Тож за перший тиждень прокату «Королева слов’ян» отримала на IMDb сто голосів, кожний з яких оцінював її в «нуль». Люди просто відмовлялися звертати увагу на творчу і технічну сторони фільму. Але за межами Чехії стрічку сприйняли добре. Наприклад, один польський історик навіть рекомендує її своїм студентам у якості підготовки до лекцій.

ЧИТАТИ ЩЕ

Євробачення: Історія Вогняної саги – дурна, але чесна комедія про пісенний конкурс

Комедія «Євробачення: Історія Вогняної саги» хльостко висміює все банальне і недолуге, що є в цьому пісенному конкурсі. Але разом із тим і ефектно виділяє сильні...