Психолог рекомендує: 5 фільмів, які допоможуть залишатися людиною

Психолог Олексій Мащенко любить повторювати фразу «Залишатися людиною складно. Але можна». Мудра дотепність цих слів допомагає схаменутися на крутих віражах життя, коли ризикуєш от-от зійти з траєкторії здорового глузду. Не втратити самоконтроль у подібних випробуваннях допомагає хороше кіно. Про п’ятірку таких фільмів психолог детально розповів нижче. А в більш складних ситуаціях допоможуть індивідуальні консультації, які Олексій готовий надати кожному. Його контакти – тут.

Клаустрофоби

У цьому фільмі закладений актуальний посил про те, як медіа маніпулюють людиною. Сюжет стрічки будується на тому, що головні герої знаходяться в незвичайних квест-кімнатах і у них є обмежений час на рішення дуже непростих завдань. А, як відомо, чим більше азарту, тим сильніше людина хоче щось довести. У центрі подій знаходиться група яскравих персонажів, кожен із яких має якусь свою слабкість, яку вони різними способами намагаються компенсувати перемогою.

Фільм дуже дохідливо пояснює, як медіа індустрія використовує глядачів, щоби піднімати свій рейтинг. А кожна окрема людина – не більше, ніж засіб для отримання прибутку і досягнення магнатами своїх комерційних цілей.

Платформа

Неординарний сюжет, у якому реалістично показані базові інстинкти людей і їх цінності у боротьбі за виживання. Історія будується навколо платформи, на кожному рівні якої знаходяться люди. Раз на день зверху вниз спускається стіл з їжею. На верхніх поверхах їдять свіжу, вишукану їжу, яка красиво сервірована. А поки стіл доходить до нижніх поверхів, то залишаються вже недоїдки. Дуже наочна модель суспільства. І ієрархічна, і психологічна.

Фільм дає реалістичну оцінку сучасному суспільству, яке занадто сильно зациклено на матеріальних задоволеннях і культs їжі. Фінал фільму непередбачуваний і змушує задуматися. Але в цілому меседж у картини глибокодумний і закличний – наші інстинкти переважають над духовністю. Правда, у кожного залишається можливість зробити вибір, що в собі розвивати.

Є чудова притча, яка перегукується з цим фільмом. Приходить якось онук до діда і запитує: «А що таке людина?» На що дід відповідає: «Людина – це боротьба двох вовків: білого і чорного. Білий – це любов, ніжність, краса і милосердя. А чорний – це заздрість, гнів, брехня і зрада. І який вовк в результаті перемагає? А перемагає той вовк, якого ти годуєш».

Питання тільки в тому, ми йдемо на поводу у своїх інстинктів або прагнемо до людяності.

Перекладачі

Фільм розповідає про гучний детектив, дві частини якого неймовірно популярні у читачів багатьох країн. Очікується, що заключна частина трилогії стане бестселером і поб’є всі рекорди. Ніхто не знає, хто автор цієї книги. Видавець вирішує зробити переклад бестселера на кілька мов і збирає перекладачів в одній кімнаті, щоб вони працювали над текстом. При цьому у них забирають телефони і всі інші засоби зв’язку із зовнішнім світом, щоб ніхто не зміг передчасно передати жодного рядка з нової книги. Але все ж шматки тексту просочуються за межі кімнати. Через це всі починають один одного підозрювати в шпигунстві. Виникають конфлікти, які призводять до трагічної розв’язки.

Це кіно наочно показує, на які вчинки здатна людина, коли глибоко порушені її почуття, адже жага комерційного успіху виявляється сильнішою за інтерес до самої творчості.

Невидимий гість

Багатогранний трилер розповідає про загадкове вбивство. Поліція підозрює головного героя. Він ділиться з адвокатом своїми спогадами про той вечір, коли стався злочин. Глядачеві показується спочатку одна версія цієї події з позиції головного героя, що намагається довести свою невинність. Потім інша, що повністю руйнує переконаність адвоката. Згодом спливають несподівані докази, факти, деталі, які змушують подивитися на все, що сталося з несподіваного боку. А в міру розвитку сюжету вся ця історія обертається просто приголомшливими несподіванками.

Головний герой – дуже талановитий підприємець, у якого прекрасно розвинена інтуїція. І коли його починають підозрювати у вбивстві, він намагається зробити все, щоби не втратити обличчя. Але в цих спробах зберегти свій імідж, він ризикує втратити своє людське обличчя.

У цього хлопця у фільмі проявляється хвороба, від якої, на жаль, страждають дуже багато розумних людей. Він вважає себе розумнішим за життя. В результаті це призводить до саморуйнування. Він починає сам себе обманювати, видаючи бажане за дійсне. І так можна одним вчинком перекреслити все, чого ти досяг за все життя.

Текст

Роман Глуховського, за яким знято цей фільм, – набагато глибший і яскравіший. Але екранізація вийшла вдала, хоча вона і не передає весь задум книги. У деяких рецензіях цей роман прирівнюють до Достоєвського, тільки в сучасному стилі.

Стрічка розповідає про хлопця, якого незаслужено посадили на сім років до в’язниці. Коли він вийшов на свободу, то знайшов слідчого, який і засадив його за грати. В пориві пристрасті головний герой убив його. Після цього в руках у головного героя опинився мобільний телефон своєї жертви. І головний герой продовжує жити життям цього слідчого, відповідаючи на повідомлення, які йому приходять, укладаючи угоди і спілкуючись із родичами вбитого.

В одному з найбільш емоційних епізодів роману головний герой говорить, що навіть коли він отримав телефон, гроші, можливості, кохану дівчину і статус іншої людини, то він усе одно не став щасливим. Тому що це чуже життя. Адже чужим щастям щасливий не будеш.

«Текст» – це фільм про внутрішній вибір, який людина робить незалежно від умов, у яких вона опиняється. Головний герой за сюжетом отримав величезні гроші і міг би поїхати на край світу. Але питання було в тому, що він не міг зрадити самого себе і переступити через чуже життя. Тому він залишається чесним із самим собою.

ЧИТАТИ ЩЕ