З 26 по 30 жовтня триває онлайн-кінофестиваль «Доступне кіно», який дає унікальну можливість переглянути фільми глядачам, у яких є проблеми зі слухом та зором.
В його рамках показують світові хіти (частини франшиз «Гаррі Поттер» і «Мадагаскар»), українські стрічки останніх років і класику.
Картини на фесті супроводжуються спеціальним звукописом (для незрячих) та розгорнутими субтитрами (для тих, у кого проблеми з зором). За підрахунками організаторки фесту Вікторії Лучки в Україні приблизно мільйон глядачів, які без таких технологій не можуть поринути в кіно.
Під час фестивалю ми розпитали Вікторію про вартість і окупність такої адаптації фільмів, про попит на неї в нашій країні та в світі, а також про те, як вона може змінити життя багатьох-багатьох людей.
Чи важливий тембр голосу, який читає тифлокоментарі? Як він добирається до кожного окремого фільму?
Тембр голосу важливий, але також і дикція, і тон і спеціальні навички диктора чи дикторки дуже цінні. Звукоопис начитують люди, які професійно працюють зі своїм голосом. Адже начитати звукоопис – завдання непросте: потрібно вкладати текст у визначені часові рамки, не перевантажувати його емоційно, у той самий час начитувати “смачно”, аби глядачам було цікаво слухати. До різних фільмів пасують різні голоси і часто ми можемо інтуїтивно розуміти кого з наших дикторів краще запросити стати голосом звукоопису конкретного фільму. Крім того вибір “голосу” залежить і від контексту стрічки: чоловічих чи жіночих героїв більше? Потрібно підкреслити роль жінок у фільмі жіночим голосом звукоопису чи дати для контрасту чоловічий голос?
Скільки людей в Україні потребують тифлокоментарі чи субтитри для повноцінного перегляду кіно?
В Україні проживає 2.7 млн людей з інвалідністю. На жаль, немає офіційної статистики про кількість людей які мають порушення зору або слуху. З огляду на офіційні дані Нідерландів та Польщі, ми можемо припустити, що близько одного мільйона людей мають значні порушення зору або слуху і потребують звукоопис або розгорнуті субтитри для перегляду фільмів.
Крім того, зараз ми спостерігаємо цікаву тенденцію, коли те, що першопочатково робилось для можливості користування людьми з інвалідністю, стає зручним пристосуванням і для інших людей. Наприклад, саме так розпочалась історія всім нам відомих субтитрів. У 1971 субтитри були вперше показані під час Національної Конференції з Телебачення для нечуючих людей у США. І тільки потім їх почали використовувати на широку аудиторію. Сьогодні нам важко уявити перегляд фільму іноземною мовою без субтитрів, але мало хто знає, що субтитри увійшли у вжиток після того, як їх придумали для потреб нечуючих людей.
Саме так ми і розглядаємо звукоопис. Так, це, в першу чергу, формат доступності для незрячих людей. Але він також корисний і тим, у кого значні та незначні порушення зору, для людей зі спектром аутизму, для будь-кого, хто хоче поєднати перегляд фільму з іншою діяльністю та не пропустити важливі моменти. Тому так, звукоопис може бути корисним для всіх.
Субтитри бувають різними – ті, які передають тільки слова (і зазвичай ми їх бачимо усюди), та ті, які передають увесь звуковий ряд фільму: музику, постріли, імена героїв, що говорять. І саме такі субтитри – ми їх називаємо розгорнутими – є оптимальним форматом доступності для нечуючих людей та людей з порушенням слуху. Але і будь-який інший глядач, може комфортно дивитись фільм із розгорнутими субтитрами.
Скільки загалом глядачів зібрав ваш проект «Доступне кіно» за весь час?
Кількість людей, які переглянули стрічки у доступних форматах важко порахувати та відслідкувати, адже всі вони живуть у різних містах та регіонах, а можливість переглянути фільм не обмежуються спеціальними показами. Так, з частковою міграцією фестивалів онлайн, збільшилась аудиторія глядачів, які дивились фільми у доступних форматах. Якщо раніше доступні фільми фестивалів Docudays UA чи «Нове Британське Кіно» можна було переглянути лише у Києві, то тепер у будь-якому куточку країни.
Також у нас є мобільні застосунки Earcatch та Subcatch, завдяки яким фільми можна дивитись зі звукоописом та розгорнутими субтитрами у будь-якому кінотеатрі країни, на будь-якому сеансі, в онлайн-кінотеатрі чи навіть по телебаченню. Це значно розширює коло глядачів доступних фільмів.
Наразі ви працюєте переважно з українськими фільмами. Чи не плануєте адаптувати до потреб незрячих та нечуючих глядачів іноземне кіно?
Це правда, у нашій добірці доступних фільмів зазвичай українські стрічки. Є ще кілька іноземних, з фестивальних добірок Docudays UA, Нового британського кіно та Єврофесту. Але вже цього тижня в межах нашого фестивалю «Дні доступного кіно» ми презентуємо два світових хіти – «Гаррі Поттер і філософський камінь» та мультфільм «Мадагаскар». Їх можна буде переглянути в онлайн-кінотеатрі sweet.tv.
Маємо одну велику мрію – робити звукоописи та розгорнуті сбутитри до голлівудських прем’єр, які виходять у кінотетрах, щоб будь-хто з порушенням зору або слуху міг прийти на прем’єру всіма очікуваного фільму та разом із друзями, рідними чи близькими подивитись фільм. І щоб усі прем’єри були доступними, а незряча чи нечуюча людина могла вибрати той фільм, який зацікавив, а не бути обмежена лише тим фільмом, до якого є доступні формати. Тому так – однозначно хочемо адаптовувати іноземні блокбастери та працювати з українськими дистриб’юторами, які мають на них права.
Витрати на адаптацію фільмів до потреб незрячих і нечуючих людей можуть повернутися за рахунок проданих квитків? Чи така робота є лише волонтерською або може проходити лише у форматі меценатського/благодійного проекту?
Вартість адаптації одного фільму є менше одного відсотка середнього бюджету українського ігрового фільму. Тобто, йде мова за невеликі витрати в рамках кіноіндустрії, особливо якщо їх планувати на рівні з витратами на кольорокорекцію, озвучку, монтаж тощо.
У багатьох країнах Європи та світу є саме така практика, і питання робити чи не робити доступні формати не стоїть, адже звукоопис та розгорнуті субтитри – інтегральна та обов’язкова частина фільму, як субтитри іноземною мовою чи саунддизайн.
При такому підході до доступності кіно зникає потреба рахувати, чи повернуться затрачені кошти. Ніхто ж не вираховує чи повертаються витрати на звукові спецефекти, адже це невід’ємна частина фільму.
Проте я розумію, що в Україні ми тільки розпочали шлях доступності, і фінансовий аргумент є дуже важливим. Ми проводили розрахунки: якщо на фільм протягом усього періоду прокату по всій Україні прийде додатково 1000 людей, а це й ті у кого є порушення зору чи слуху, та їхні друзі чи родичі, які не прийшли б окремо, то власники фільму покриють витрати на створення звукоопису та розгорнутих субтитрів.
Тут виникає питання, 1000 людей – це мало чи багато? Можливо чи неможливо? Відповіді однозначної немає. З огляду на те, що близько одного мільйона людей мають порушення зору або слуху – це величезна потенційна нова аудиторія, за яку варто боротися виробникам та власникам фільмів. У той же час, аби люди звикли ходити в кіно, має пройти час і має бути постійний вибір доступних фільмів, а сподіватись на моментальний результат не можна.
Скільки в середньому часу йде на адаптацію одного фільму?
Створення звукоопису та розгорнутих субтитрів до одного фільму триває в середньому два тижні. Але одночасно може йти робота над кількома фільмами. Це однозначно часоємкий процес, який включає кілька етапів виробництва: створення часових рамок (для цього ми використовуємо авторське програмне забезпечення, яке розробив наш колега Андрій Демчук), написання текстів, робота з текстами, начитання, монтаж, завантаження у мобільний додаток Earcatch.
Адаптувати який фільм вам було найважче?
Особисто мені важко відповісти на це питання, бо безпосередньо не залучена в процес виробництва на всіх етапах. З відгуків колег можу сказати, що значно складніше писати звукоописи до фантастичних фільмів, адже описувати потрібно й те, чого в природі не існує.
Однозначно складно працювати з німими фільми, зокрема ми робили звукоопис до «Землі» Довженка протягом фестивалю стрічку можна подивитись у нас на сайті. Але в той же час, це дуже особлива робота, яка потребує додаткового занурення в тему, підбору специфічної лексики, яка б відображала відповідну епоху, настрій.
У таких випадках звукоопис перетворюється наче на додатковий твір мистецтва, який лаконічно та опосередковано змальовує сцени, передає атмосферу та занурює в сюжет, але існувати без фільму він не може. З технічної точки зору, складними є фільми з двоголосим звукоописом, але саме такий підхід дозволяє максимально відтворити картинку без діалогів.
Чи будуть виходити на радіо вітчизняні фільми з тифлокоментарями?
Це чудова ідея, про яку ми задумувались не раз. Звукоописи по радіо – це можливість альтернативно переглянути фільм усім людям і зокрема, так, доступний формат для людей з інвалідністю може стати корисним та цікавим для всіх людей. Саме тому ми тільки за такий формат трансляції і сподіваємось що правовласники доступних стрічок погодяться на такий експеримент.
Яка вартість однієї адаптації та за чий кошт наразі вона організовується? Чи бере держава участь у співфінансуванні?
Вартість створення доступних форматів до фільму для незрячих та нечуючих людей становить від $1500, залежно від хронометражу та специфіки фільму. Якщо ці витрати планувати заздалегідь, то кожен фільм може бути доступним без особливих затрат.
Велика частина фільмів, до яких ми створювали звукоопис чи розгорнуті субтитри, були фінансовані у рамках грантової підтримки Українського культурного фонду та Дому Європи. Також, ми працюємо з фестивалями, для яких інклюзивність є пріоритетною та вони закладають витрати на доступність у свої бюджети. Маємо також класний досвід співпраці з виробниками фільмів, які хочуть, аби їхні стрічки змогли подивитись усі люди.
І саме такий формат взаємодії ми вважаємо найпродуктивнішим, адже доступність культурного продукту має ставати пріоритетною для їх виробників, а не лише для фондів.
Як ще держава може сприяти поширенню доступності кіно та покращенню культурного життя людей з інвалідністю?
Міжнародний досвід свідчить, що держава повинна виконувати регулюючу роль у сфері доступності кінематографу, а роль національних інституцій – створити відповідну нормативну базу та впровадити її у життя. Оптимально, коли фільми, що фінансуються з державного бюджету зобов’язані мати доступні формати. Адже державну казну поповнюють податки усіх громадян, у тому числі тих, хто має порушенн зочу чи слуху. Так чому в такому разі, незрячі та нечуючі люди не можуть дивитися фільми, які виходять за підтримки Держкіно?
З якими проблемам зтикаються люди з інвалідністю в Україні щодо організації дозвілля? Які варіанти доступних розваг вони мають наразі?
З однієї сторони, можна сказати що люди з інвалідністю, мають доступ до того ж дозвілля, що всі інші люди. Кіно, музей, театр, прогулянки парком, походи в ресторан, подорожі, підстав своє. Коли людина захоче скористатись своїм правом відвідати виставку, виставу чи фільм, мало що може зупинити її. Але зараз я говорю про наполегливих людей з активною життєвою позицією, яких не налякаєш недоступним транспортом, недоступними хідниками, недоступними виставками чи виставами.
Ніхто безпосередньо не забороняє людям з інвалідністю брати участь в житті суспільства, але фізичні бар’єри (про бар’єри у ставленні я поки не кажу) роблять таку активність в рази складнішою ніж людям без інвалідності. Але є чимало і тих людей з інвалідністю, кого “біг з перешкодами” для культурного збагачення зупиняє.
Доступність, а точніше недоступність – фізичного простору та інформації – це те що створює штучні бар’єри для повної участі людей з інвалідністю у культурному житті. Але це також те, що могло би спростити життя і людей без інвалідності, адже універсальний дизайн тому й універсальний, що зручний для всіх. Не потрібно також забувати, що люди з різними видами інвалідності, потребують різних форматів доступності.
Наразі триває перший фестиваль агенції «Дні доступного кіно». Як виникла ідея, яка його мета та які плани на майбутнє?
«Дні доступного кіно» – це перша спроба розпочати ширший діалог про доступність кіно і створити фестиваль, всі фільми якого зможуть подивитися люди з порушенням зору або слуху. Ми зібрали цікаву добірку: українська класика, сучасне українське кіно та голлівудські хіти. І їх всіх об’єднує доступність для незрячих або нечуючих людей. Ми хочемо, аби більше кінокритиків та кіновиробників звернуло увагу на важливість питання доступності, а також створюємо можливість офіційно переглянути фільми у доступних форматах зі звукописом та розгорнутими субтитрами. Запрошую також усіх в кого немає порушень зору або слуху переглянути наше кіно, адже усі фільми можна дивитись як у доступному форматі так і без. Гарного перегляду!