Кінокритики видання The Guardian назвали кращі фільми 1990-х років.
В опитуванні брали участь п’ять експертів, що дійсно розбираються в кінематографі. До їхньої думки прислухаються більшість продюсерів у всьому світі перш, ніж купити якусь картину для прокату або вкласти гроші у виробництво певної стрічки. Кожен з них назвав одну улюблену картину.
Оглядач Пітер Бредшоу обрав комедію «Кримінальне чтиво» (1994) американського режисера Квентіна Тарантіно. Пітер обгрунтував це тим, що ця стрічка – одкровення. Відчути схожі емоції, на думку Бредшоу, можна лише коли дивишся «Кримінальне чтиво» або перший раз чуєш Елвіса Преслі.
Еллен І. Джонс кращим фільмом 1990-х назвала мелодраму «Ромео + Джульєтта». Стрічка вийшла в 1996 році, а її режисером виступив Баз Лурманн. Головні ролі в романтичній стрічці виконали Леонардо Ді Капріо і Клер Дейнс. Ця сучасна інтерпретація легендарної історії любові з молодим Ді Капріо не може не захоплювати.
На думку Ксана Брукса, найбільш вдалим проектом десятиліття стала «Магнолія» (1999) режисера Пола Томаса Андерсона. У картині знялися Том Круз, Джуліанна Мур і Філіп Сеймур Хоффман. Ця стрічка оповідає десять справді драматичних історій, що майже невловимо торкаються одна одної і створюють химерне мереживо сюжету.
Критик Денні Лі зазначив фільм «Гуммо» 1997 року, який став дебютом американського режисера Хармоні Коріна. Експерт назвав стрічку «анти-фільмом».
Фільм про те, як молодь проводить час в безглуздих заняттях, абсолютно не замислюючись про майбутнє. Яким воно може бути, коли за душею ні гроша, а можливі перспективи обмежуються кордонами ненависного міста? Ось і доводиться щоразу вигадувати все більш збочені розваги, щоб хоч трохи відчути себе живими.
Для Стівена Роуза найбільш яскравим фільмом стала фентезі-драма «Бути Джоном Малковичем» 1999 року. Автором картини виступив Чарлі Кауфман.
Джон Кьюсак залізе в голову до Джона Малковича і розповість про це Кемерон Діаз у неймовірній фантастичній трагікомедії за сценарієм Чарлі Кауфмана, який згодом придумав «Вічне сяйво чистого розуму». Ідеально упакований абсурд.
