У 2016 році почастішали повідомлення про те, що великі студії й імениті кінематографісти беруться за зйомку фільмів у віртуальної реальності (VR – virtual reality). Наприклад, компанія Lucasfilm планує випустити фільм VR, головним героєм якого стане Дарт Вейдер.
Однак у Голлівуді думки щодо VR розділилися. Одні вважають, що у цієї технології велике майбутнє. А інші переконані, що в тому вигляді, в якому VR існує сьогодні – вона приречена. Та й узагалі будь-який проект VR можна назвати повноцінним фільмом.
Ті, хто скептично ставиться до райдужного майбутнього VR, стверджують, що вивести кіно на новий рівень зможе саме доповнена реальність (AR – augmented reality). Вона копіює дійсність, доповнюючи її цифровими образами. Саме за таким принципом, зокрема, працює гра Pokémon Go, що досягла маніакальною популярності за останні півроку.
Перша перевага AR над VR – в її технологічній простоті і доступності. Якщо для VR потрібні окуляри, шолом або інша досить громіздка апаратура, то для взаємодії з AR підійде і звичайний гаджет – смартфон, планшет або смарт-окуляри.
Ефект AR у певній мірі створює і 3D. Коли за допомогою 3D-окулярів пласка картинка, що передається на екран, доповнюється третім виміром.
По-друге, останні розробки в AR взагалі дозволяють обходитися без будь-яких гаджетів. Це доводять експерименти з голограмним китом Алекса Макдауела, директора World Building Media Lab. Саме за таким форматом майбутнє:
https://www.youtube.com/watch?v=V5cLZ6eaNpM
За рідкісними винятками, кожен фільм – це історія, розказана візуальною мовою. А VR не може розповідати історію. У ній відсутній сюжет, як такий. VR може занурити глядача в певну атмосферу і піднести йому якийсь досвід, який не буде пов’язаний з конкретним сюжетом. Цю точку зору відстоюють і голлівудські експерти.
«Не думаю, що формат VR насправді прийнятний для мови кіно. VR дуже самодостатня. Вона дає людині унікальний досвід і з глядача він перетворюється в учасника. Коли людина дивиться кіно – вона дивиться в одну точку. А опиняючись у VR, дія починає відбуватися в будь-якій точці навколо неї. Кіно будується на сюжеті, а у VR сюжет народжується в процесі її сприйняття», – розповідає режисер-експериментатор Пітоф Комар, який прославився після свого революційного фільму «Відок» (2001), а в останні роки зосередився на VR.
Крім того, VR – це дуже індивідуальний досвід. Одягаючи окуляри або шолом VR, глядач відокремлюється від оточуючих, і занурюється у вигаданий світ. Тож VR виключає груповий перегляд, а значить – у цій технології не зацікавлені кінотеатри. Та й без того у неї мало лобістів. Формат VR прийнятний, швидше, для ігор.
Ось, наприклад, хороший приклад формату VR. Це запис того, що бачить глядач у шоломі VR, гуляючи всередині картин Ван Гога:
Думаю, що VR у сьогоднішньому її вигляді відійде з моди, так і не ставши частиною кінематографа. А, ось, AR цілком може посилити ефектність традиційного кіно, і подібні голограмні кити незабаром можуть виринути з екрану в якомусь блокбастері. Правда, поки що таких прикладів в популярному кіно не було.