Завдяки екшену “Бамблбі” франшиза фільмів про трансформерів, нарешті, вийшла з глухого кута. Сюжет “Бамблбі” розгортається в 1987 році. На рідній планеті трансформерів Кібертроні б’ються автоботи під проводом Оптимуса Прайма і їх одвічні вороги десептикони. Автоботи програють і відступають. Їх лідер доручає трансформеру Бамблбі відправитися на Землю і там чекати своїх соратників.
Опинившись на нашій планеті, Бамблбі набуває форми старого жовтого автомобіля “Фольксваген Жук” і втрачає пам’ять. Через певний час це авто потрапляє в руки 18-річної американки на ім’я Чарлі Уотсон. Дівчина намагається відремонтувати старий “Фольксваген” і тоді автомобіль перетворюється в трансформера. Після цього Чарлі допомагає Бамблбі згадати, чому він опинився на Землі і разом із ним вступає в бій з підступними десептиконами.
Протягом усієї франшизи про пригоди трансформерів Бамблбі задвигали на другий або навіть третій план. При цьому основні події розгорталися між набагато більш сильними і великими автоботами. І от, коли в моду увійшли фільми про сексуальні, расові та інші меншини – творці франшизи вирішили вивести на перший план саме цього невеликого, але дуже вправного та винахідливого трансформера. Цей персонаж чимось нагадав Іванушку-дурника, який, не володіючи надзвичайною силою, може виплутатися з найнебезпечніших ситуацій завдяки кмітливості.
“Бамблбі” – найбільш цікава частина у франшизі про трансформерів. На відміну від попередніх фільмів, головний герой тут демонструє не тільки бойові здібності, але і своє вміння бути справжнім другом і весело танцювати під стару музику.
Попередні п’ять фільмів франшизи зняв Майкл Бей, який отримав статус одного з найкасовіших режисерів планети. Ці п’ять частин трансформерів зібрали в прокаті більше 4,3 млрд дол. Проте, незважаючи на величезний касовий успіх, кожна нова стрічка цієї франшизи, знята під керівництвом Бея-режисера, зазнавала все більшої і більшої критики.
Якщо перша частина франшизи “Трансформери” (2007) завдяки своїй оригінальності отримала оцінку 7,1 на IMDb, то наступну стрічку оцінили вже в 6 балів, а п’ята і зовсім скотилася до ганебних 5,2 бала.
“Бамблбі” надав нове дихання цій франшизі, що, здавалося, вичерпала себе. Так само, як спритний жовтий робот замінив на місці головного героя масивного Оптимуса Прайма – винахідливий Тревіс Найт змінив у режисерському кріслі пафосного штампувальника блокбастерів Майкла Бея. Найт раніше зняв як режисер лише одну повнометражну анімацію “Кубо. Легенда про самурая” (2016), яку номінували на два “Оскара” і низку інших престижних нагород. Цей фільммейкер привніс у “Бамблбі” той же візуальний стиль і дотепність, за які хвалили його попередній мультфільм.
Цей фільм перевантажений перегонами, перестрілками і вибухами, кожен із яких поставлено на найвищому рівні. Однак, на відміну від попередніх частин франшизи, сюжет “Бамблбі” не спрощується до такого ступеня, щоб служити лише для зв’язки безлічі екшен-сцен.
В кожному бою тут постріли обертаються масштабними спалахами полум’я, а бійки переходять у запаморочливі польоти. Саме так гіпертрофовано виглядають битви в уяві дитини, яка возиться з іграшками. А “Бамблбі”, як і інші фільми про трансформерів, перетворює ці дитячі фантазії у видовище, що захоплює дух.
Не менш ефектно у фільмі показуються перевтілення трансформерів із автомобілів у людиноподібних роботів і назад. Автори картини в такі моменти змушують глядача милуватися буквально кожним відблиском на полірованій поверхні роботів. З таким трепетом ювеліри показують свої дорогоцінні творіння.
А от жіночій красі в новому фільмі приділили набагато менше уваги, ніж у попередніх частинах франшизи. Раніше на головні жіночі ролі запрошували сексапільних моделей Меган Фокс, Роузі Хантінгтон-Уайтлі та Ніколу Пельтц. А в “Бамблбі” головну роль зіграла Хейлі Стейнфілд (“Ідеальний голос”), перед якою, на відміну від попередниць, не стояло завдання спокусити глядача.
Дівчина Чарлі Уотсон у виконанні Стейнфілд вражає глядача не відвертими вбраннями, а тим, що сміливо кидається в бій проти трансформерів, самостійно будує своє життя, а також тим, що власноруч ремонтує безнадійно, здавалося б, поламаний автомобіль.
Епоху 30-річної давності творці фільму показали у всіх подробицях. Старі касетні магнітофони, примітивні ігри на комп’ютерних приставках і телевізори з опуклими екранами стали контрастним тлом для надпрогрессивних технологій трансформерів.
Для тих же, хто добре орієнтується в американській музиці 80-х, перегляд цього фільму перетвориться на дотепний ребус із безліччю цитат із хітів тих років.
“Бамблбі” може бути цікавим дітям, готовим протягом двох годин стежити за роботами, які з’ясовують стосунки, або тим, хто хоче задовольнити свій потяг до руйнування. У другому випадку, перегляд цієї стрічки допомагає випустити пар майже так само, як похід у тир.