Проект повнометражного ігрового дебюту режисерки Анни Бурячкової «Коли нам було 15» був підтверджений до фінансування Радою з підтримки кінематографії за результатами 13-го конкурсного відбору Державного агентства України з питань кіно
До творчої команди майбутнього фільму долучились спів-авторка сценарію Марина Степанська, режисерка та сценаристка, за плечима якої повнометражний ігровий фільм «Стрімголов», що був відзначений на багатьох міжнародних фестивалях, та декілька короткометражних метрів, та операторка-постановниця Олена Чеховська, яка відома за своїми роботами з українськими режисерками Мариною Вродою та Іриною Цілик.
«Коли нам було 15» – це історія про підлітків 90-х, які вирішують дорослі проблеми. Головна героїня 15-річна Тоня в пошуках порятунку від небезпечного хлопця стає членом зграї в новій школі. Тут вона зустрічає перше кохання, знайомиться зі своєю тілесністю і робить м оральний вибір. Але чи можна залишитись у зграї собою?
Анна Бурячкова розповідає про свій майбутній фільм: «Це історія підлітків наприкінці 90-х – самотніх, закинутих батьками, які повністю зайняті виживанням; підлітків, що мають дорослішати у стислий термін, народжувати себе справжніх, вчитися вирішувати свої проблеми по-дорослому і ще встигати закохуватись, навчатись і перевіряти світ на міцність. Для мене ця історія важлива ще й тим, що багато з проблем, про які ми говоримо, актуальні й для сучасних підлітків. Так, вони – інші, але переважна більшість і досі не знає, як впоратись із примусом до чогось, образою, своєю сексуальністю, дружбою та першим коханням. Вони і досі відчувають себе самотніми перед вирішенням всіх цих питань.»
Марина Степанська додає: “Ми постійно перевинаходимо наше минуле, щоб зрозуміти, хто ж ми є. Останнім часом я не можу позбутися відчуття, що те, що відбувається зі мною зараз, вже було колись. Це відчуття, коли на дорослих нема надії, ти сам собі батьківська фігура, опора і острів – дуже знайоме і локалізується для мене в 90-тих. Фізично ми були підлітками, але вирішували зовсім недитячі питання. Батьки були настільки зайняті рятуванням сім’ї з-під уламків епохи, що зовсім не помічали нас – 15-літніх, борзих і вразливих, жадних до всього нового і максимально відірваних від минулого. Історія, яку ми з Аньою розповідаємо в цьому фільмі, сталася з реальними підлітками, проте вона настільки типова для того часу, що її можна назвати універсальною. Це історія про виживання і водночас безтурботність, про свободу і залежність від свого тіла, про шаленість і ніжність, біль і насолоду. Це історія про особистість, яка народжується, подолавши обставини. Вижити в 90-х можна було лише ставши членом зграї. Проте чи можна залишитись в зграї собою – ось наше головне питання”
«Коли нам було 15» створюється українськими продюсерами Віталієм Шереметьєвим та Наталією Лібет, які нещодавно випустили такі фільми, як повнометражний ігровий дебют литовського режисера Мантаса Кведаравічюса «Стасіс» (в міжнародному прокаті «Парфенон»), який був знятий у спів-виробництві з Литвою та Францією та за фінансової підтримки Держкіно, та чия світова прем’єра відбулась в рамках Тижня критики Венеціанського міжнародного кінофестивалю у вересні 2019 року, та короткий ігровий метр режисерки Марини Степанської «Знебарвлена», який був знятий за фінансової підтримки Українського культурного фонду, та є номінантом на нагороду Національної кіно-премії «Золота Дзига» за найкращий короткий метр 2019 року.
Виробнича компанія фільму “Коли нам було 15” – ТОВ «Діджітал Реліджн», з якою співпрацюють обидва продюсери.
Продюсер Віталій Шереметьєв стверджує: “Ми дуже раді, що будемо створювати перший повнометражний фільм Анни Бурячкової разом із “Діджітал Реліджн”. Це велика вдача приєднатись до такої потужної команди, яку зібрала Анна навколо себе за всі попередні роки, та безпосередньо для цього проекту”.
Продюсерка Наталія Лібет розповідає свої враження про проект: “Тема цього фільму є актуальною, особливо зараз, у час загальносвітової кризи, спричиненої несподіваною пандемією, коли ми не можемо прогнозувати, як зміниться наше теперішнє життя, від фізичного та приватного до економічного та суспільного. Ми не знаємо нині, як на нас це все вплине завтра (хоча й існують декілька теорій та футуристичних ідей), тому обставинами змушені жити тут й зараз, не маючи змоги планувати своє життя надалі – в такому ж становищі були ці підлітки у 90-х роках.”
Зйомки нового фільму відбудуться в Києві в 2021 році. Кіно-театральний реліз фільму «Коли нам було 15» планується в 2022 році.
Анна Бурячкова захистила диплом з відзнакою у Київському Національному Університеті кіно, театру і ТБ ім. І. Карпенка-Карого за фахом “режисер кіно-телемистецтва” у 2017 році. До цього вона працювала як друга режисерка на зйомках кіно та відео-проектів з найбільш відомими виробничими студіями України та світу. А свій перший досвід у галузі кіно отримала як шеф гостьового сектору Київського міжнародного кінофестивалю “Молодість” протягом 2000-2004 років. З 2016 року, Анна, як режисерка-постановниця, створила музичні відео-роботи для таких відомих українських музикантів, як гурти “Океан Ельзи”, “Друга река”, “Pianoboy”, “Panivalkova”, та співачки Джамала та Стасік.
Марина Степанська закінчила Київський Національний Університет кіно, театру і ТБ ім. І. Карпенка-Карого (кіно-факультет, спеціальність: режисер, майстерня Попкова В.М. і Фабіш І.В.). Марина працювала в експериментальному театрі «Школа», де досліджувала метод роботи з неакторами. Проходила піврічну програму ARCHIDOC для документалістів при французькій національній кіно-школі La FEMIS, вивчала теорію і практику монтажу на індивідуальному стажуванні у режисерки монтажу Валдіс Оскарсдоттір. Вона зняла кілька коротких метрів. Повнометражний ігровий дебют «Стрімголов» (2017) отримав кілька призів міжнародних кіно-фестивалей і 3 нагороди Національної кіно-премії «Золота Дзига» в 2018 році.
Олена Чеховська закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого у 2006 році. З тих пір Олена працює у виробництві кіно та відео, як оператор. Вона має успішний досвід реалізації відео проектів для провідних українських та міжнародних брендів та артистів. Як оператор-постановник, Олена зняла наступні фільми: “Помин” (2012, реж. Ірина Цілик), “Клятва” (2007, реж. Марина Врода), “Прости” (2003, реж. Марина Врода).
ТОВ «Діджітал Реліджн» – це кіно-виробнича компанія, актуальним напрямком якої є виробництво фільмів, а саме – документальних проектів та дебютів молодих українських режисерів у спів-виробництві з європейськими кіно-продюсерами. До фільмографії компанії входять короткометражний ігровий фільм режисерки Маріни Степанської “Знебарвлена” (2019), короткометражний документальний фільм режисерки Поліни Мошенської “Йоргос і Поля” (2019) та повнометражний документальний фільм режисера Ангела Ангелова “Вторгнення. Байконур” (2020).