Актор Максим Самчик: В кожному є і хороше, і погане, але це властивість характеру, а не вирок

19 березня в прокаті стартує українська спортивна драма «Пульс», що заснована на реальній історії спортсменки Оксани Ботурчук. Вона жила в маленькому містечку та мала велику мрію — потрапити на Олімпіаду. Проте на самому початку професійної кар’єри вона потрапила у страшну автокатастрофу, через яку майже втратила зір. Через це її шанси взяти участь у престижних змаганнях знизилися до нуля. Проте вона не здалася і спробувала довести, що навіть настільки сильна травма – не перешкода на шляху до перемоги і здійснення заповітної мрії.

Одного з героїв стрічки «Пульс» – хлопця Оксани Ботурчук, самовпевненого та амбітного спортсмена Максима – зіграє молодий український актор Максим Самчик («Коли падають дерева», «Фокстер і Макс», «Перші ластівки»).

«Пульс», про що цей фільм? 

Цей фільм про переможців та тих, хто програє. Як у спорті, так і в житті.

І хто програє?

Мій герой, Максим. Через страх і через амбіції. Він вважає, що певні люди стали для нього баластом, тягарем, що йому доведеться нести їх до свого Олімпу. А цей омріяний Олімп – все, що у нього є. Заради нього він готовий на будь-яку жертву, навіть, коли це кохана людина. І він на цю жертву йде. З часом виявляється, що вибір його був невірний. Але що поробиш, наше життя завжди складається з виборів. І який з них – правильний, ніхто не знає наперед.

Який він взагалі, цей Максим? 

Мій герой звичайна людина. Він амбіційний, самовпевнений. Усвідомлює як до нього ставляться інші, знає, що він викликає неабиякий інтерес у протилежної статі. І цим користується. Все, що йому треба, – це слава і гроші. Вони на першому місті. Тому, коли він стикається з проблемою, коли треба обрати між матеріальними цінностями та духовними, коли слід допомогти людині, подати їй руку, та пригальмувати на шляху до мрії – він обирає шлях без перешкод.

Отже, можна назвати його негативним персонажем? 

Тут знаєте яка штука: негативний, позитивний – це все було ще у класицизмі. Коли автор давав акцент що цей герой хороший, а цей – поганий. На щастя, з того часу все змінилось, бо у реальному житті так не буває.

Максим з дитинства переслідує свою ціль зробити успішну спортивну кар’єру – хіба ж це погано? І на власному шляху до мрії він просто зіткнувся з проблемою, яку вирішив оминути. От і все. Він просто працює на своє благо. Так, його можна назвати егоїстом, однак не лінчувати «негативним». В кожному з нас одночасно сидить щось хороше і погане, але це лише властивість характеру, не вирок.

Максим Самчик
Максим Самчик

Тож ви співчуваєте своєму герою? 

Я його виправдовую. А співчуваю я Оксані.

Чи це обов’язково, виправдовувати власного героя, навіть поганця, аби як найкраще відтворити його на екрані?

Ти обов’язково маєш все виправдовувати. Ти маєш право йому не співчувати, бо може статись, що доведеться грати якогось серійного вбивцю, чи педофіла. І я сумніваюсь, що хтось співчуватиме такому герою, навіть, якщо в нього якісь дитячі психологічні травми. Це навряд. Наприклад, Євгеній Миронов колись відмовився від ролі Чікатіло. Сказав, що він це виправдати не може. Бо треба шукати мотиви власного героя, побачити світ його очима, помислити його думками. Інакше нічого не вийде.

Тобто гарний актор у певній мірі має бути й гарним психологом? 

В принципі, це не завадить. Але якщо є хороший сценарій, хороший режисер, це необов’язково. Наприклад, Тарковський міг сказати актору: «Ось, стій тут, кури і дивись у вікно» – і все. І йому цього було достатньо! Бо він розуміє навіщо він це робить, як це буде працювати на різних рівнях сприйняття, який асоціативний ряд викликатиме у глядача.

Максим Самчик
Максим Самчик

Повернемось до «Пульсу». Ти задоволений командою проєкту? 

Я знайомий з головною героїнею, Наталією. Мені здається що вона надзвичайно красива, талановита, і магнетична. Не бачив, ще правда, її у кадрі. Але вона була зі мною на пробах і справила колосальне враження. Колосальне. Щось в ній є. Щось змушує постійно дивитись на неї.

У режисера Сергія Чеботаренко так багато енергії та ентузіазму, що він підживлює і тебе. Не розумію скільки в нього мотивації, запалу, бо увесь час він «оп-оп-оп», ніколи не зупиняється! Ось ми щось знайшли, наче непогане – ні, це щось не те, щось не те, він шукає-шукає-шукає-шукає! І з Ігорем Колтовським знайомі ще з «Коли падають дерева». Він тут працює як коуч і режисер по акторах. І вони разом з Сергієм шукають, вони разом шукають-копають, копають-шукають. Це допомагає. В кіно має таке бути. Бо знімають не хронологічно, і самому досить складно вибудувати усю картину, з перспективи власного героя. Це добре видно лише режисеру.

У стрічці «Коли падають дерева» ти зіграв молодого бандита Шрама. Візьмеш якісь його риси для Максима? Як взагалі використовуєш той досвід, що у тебе з’являється з кожною новою роллю? 

Досвід дуже мало що вирішує в акторській професії. Ти можеш бути дуже успішним в одній ролі, а провалитися в іншій. Хоча там будуть гарний сценарій, гарні режисери і так далі. Досвід формується більш загальнопрофесійний – не дивись у камеру, тримай у полі зору об’єкти навколо, не спізнюйся. Але це більше як Ти – актор. А Ти – персонаж, такого досвіду нема. Авжеж можна брати з попередньої ролі деякі фарби, але толку з цього не буде. Це нова людина, новий характер. А який – я вам ще не скажу. Треба шукати, ось так.

Максим Самчик
Максим Самчик

Кому б ти порадив подивитись «Пульс»? 

Фільм буде цікавий багатьом. Добре, що починають розповідати про наших героїв. Якщо ми і дивилися колись про них новини, то майже одразу все забули. Бо коли чуєш умовне «Оксана Ботурчук виграла Паралімпіаду», то думаєш собі: «О, клас, наші виграли». Наші виграли. «Наші», – а це ж цілковита окрема людина, ще й чий шлях шалено мотивує. Бо Оксана історією власного життя вчить нас: людина завжди здатна на більше, ніж їй здається.

Як ти оцінюєш стан, у якому перебуває українське кіно?

Жахливий стан. Звичайно, кіно має бути прибутковим. І держава виділяє гроші на такі фільмі, що обіцяють попит і велику касу, зокрема, – комедії. Там де зірки, цицьки та продакт-плейсмент. І так, це низький жанр. Але жанр не заперечує потреби у якісному, структурному сценарії. Бо якщо так буде далі, в Україні народиться власний «бедкомідіан», огляди якого будуть популярніші за предмет цих оглядів. Тим паче, що в нас є шикарні белетристи. Ліна Костенко, «Маруся Чурай», – яку екранізацію можна зробити! «Хіба ревуть воли як ясла повні», «Чорну раду» можна відзняти – та купа у нас матеріалу, купа! І не обов’язково це робити політичним фільмом. Можна просто знімати аполітичні, історичні фільми, по типу європейського кіно. У нас це виходить! Воно чіпляє. Не треба братися за блокбастери. На них треба багато грошей, ресурсів, та й уміння. Тягатися з американцями, думаю, ми довго ще не зможемо. А з європейським кіно – так. І я розумію, що людям треба посміятися, відпочити, бо драми зараз вистачає у житті. Але навіть про цицьки фільм можна знімати набагато якісніше.

 

Автор: Дар’я Жаковська

Фильм Пульс
Фильм Пульс

ЧИТАТИ ЩЕ

Риби: Характеристика знака, сумісність та дати народження

Риби - знак, який відрізняється глибоким емоційним світом, інтуїцією та здатністю співпереживати іншим. Люди, народжені під цим знаком, мають творчий підхід до життя, тонку душевну...

Скарлет Йоханссон: сексуальні фото

Скарлет Йоханссон вже багато років вважається однією з найкрасивіших та найпривабливіших жінок Голлівуду. Її унікальна зовнішність та чарівність роблять її зіркою не лише великого екрану,...

Як накачати ноги: основні поради та добірка вправ

У цій статті ми готові надати загальні рекомендації щодо того, як накачати ноги. Але пам'ятай, що перш ніж розпочати нову програму тренувань, важливо проконсультуватися з...