По 15 серпня триває 68-й кінофестиваль у Локарно. Цьогоріч у його рамках не показується жоден вітчизняний фільм.
Проте історія знає трьох українських режисерів, що отримували нагороди на цьому кінофорумі.
Окрім того, у його програмі різних років показувалася низка інших наших стрічок, які залишилися без призів.
2014 рік 
Дебютна короткометражна ігрова картина Марії Кондакової «Листопад» брала участь у конкурсній програмі Pardo di domani. Фільм залишився без нагород.
Картина розповідає про двох чужих людей – двірничиху Валю та колишнього зека Колю. «Зустріч двох самотностей, глибинний гуманістичний струмінь змінить назавжди їх, але не ту реальність, яка їх оточує», – йдеться в анотації стрічки.
фільм Листопад
2012 рік 
У конкурсній програмі короткометражних стрічок перемогла робота Мирослава Слабошпицького «Ядерні відходи». Картину відзначено «Леопардом майбутнього».
У центрі цього мовчазного шедевру – водій вантажівки на заводі по утилізації радіоактивних відходів та прачка, що дезактивує забруднений радіацією спецодяг. Їх робота розпланована за чітким ритмом, як годинниковий механізм.
2011 рік
Поза конкурсом був показаний фільм Ахіма фон Борриса «4 дні у травні», що знімався у копродукції з Росією та Німеччиною. Картина демонструвалася у кінотеатрі під відкритим небом Пьяца Гранде.
«Інколи кордон проходить не між своїми і чужими, а між добром і злом», – говорить офіційний слоган стрічки. Групу радянських солдат наприкінці Другої Світової відправляють на північ Німеччини. Вони зупиняються у будинку неподалік від великої частини німецьких вояків. Незважаючи на ворожнечу, вони тримають дистанцію поваги. Та в один момент від їх стосунків залежатиме доля як німецьких, так радянських солдат.
1994 рік
Кіра Муратова отримала Почесного Леопарда за внесок у кінематограф.
Муратова Кира
1961 рік
За операторську роботу у стрічці Якова Сегеля «Прощавайте, голуби» було відзначено Юрія Іллєнко. Окрім того, картину нагородили премією ФІПРЕССІ.
Ця лірична кіноповість швидко завоювала статус культового фільму. Він розповідає про молодого Генку, що живе у Києві. Він шукає свою стежинку у світі, закохується, дружить і свариться, шукає спільну мову з дорослими та не втрачає спільну мову з молодшими.