Луи-Леопольд Буальи «Тридцать шесть выражений лиц» (1825)
Луи-Леопольд Буальи «Тридцать шесть выражений лиц» (1825)

Кабмін має затвердити переможців першого «патріотичного пітчингу», та чи станеться це – питання.

6 серпня Міністерство культури опублікувало рейтинг кінопроектів, які брали участь в пітчингу (другому турі) конкурсного відбору «патріотичних проектів», гроші на виробництво яких має дати держава. Через те, що в положенні про конкурс не вказано прохідний бал у другому турі – хто саме переміг у конкурсі було невідомо. Міністерство формує цей список відповідно до кошторису програми: 500 млн. грн.

По-перше, частині проектів скоротили суму, яку вони просили у держави. По-друге, у 2018 році виробники отримують лише до 70% від запитуваної суми, решту – коли здадуть проект. Отже, маючи 500 млн. грн. Міністерство віднімає від неї ту частину запитуваної суми, яку воно погодило виробнику і яку він отримає саме цього року. Спочатку віднімають суму проекту, який посів у рейтингу перше місце, потім друге і так далі за рейтингом.

Як мені повідомили в Міністерстві, пройшли проекти, які посіли перші 67 місць, але остаточний перелік переможців стане відомий лише після затвердження його Кабміном. Міністр культури Євген Нищук, сказав що на один проект автори зможуть отримати від держави не більше 25 млн. грн., хоча у документах, які регламентують проведення конкурсу, такого обмеження я не знайшла.

Міністерство допустилося помилок, і не вперше, у першому турі відомство також не правильно рахувало середній бал. У другому – від початку занизили середній бал одразу трьом проектам: «Воля», «Кузюка», «Тарас. Повернення».

Трохи предісторії. У попередні роки державні гроші на кіно у нас виділяло Державне агентство України з питань кіно. Воно проводить такі самі конкурси у два тури, другий тур називається – пітчинг, тобто автори проектів мають прийти і публічно представити свій проект – переконати експертів його підтримати. Раніше таку підтримку отримували: ігрові, неігрові та анімаційні проекти, як повнометражні, так і короткі метри, як розраховані для фестивалів, так і для широкого прокату. Виключення становили, лише серіали – держава на них гроші не виділяла.

Все мало змінитися після ухвалення в 2017 році ЗУ «Про державну підтримку кінематографії» – тепер Держкіно мало фінансувати і серіали. Але наприкінці 2017 року в держбюджеті на 2018 рік з’явився новий рядок: «Виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування» і розпорядником цих коштів призначили Мінкульт. Отже мільярд гривень розподілили порівну між Держкіно і Мінкультом. Після довгих скандалів, сварок, версій і гіпотез: «кому це було вигідно?». Міністерство сформувало свою експертну раду, від початку до неї увійшло 13 членів, але кінокритик Володимир Войтенко, дуже швидко вийшов з її складу.

Андрій Дончик
Андрій Дончик

В результаті склад комісії виявився таким:

  • Голова комісії – Андрій Дончик – режисер, чинний голова експертної комісії Держкіно;
  • Людмила Горделадзе – керівниця кінотеатру «Жовтень», чинний член експертної комісії Держкіно.
  • Олена Касавіна – режисерка-мультиплікаторка;
  • Роман Мартиненко – керівник дистриб’юторської компанії MMD;
  • Ольга Пантелеймонова – генеральна директорка українського підрозділу групи компаній «Стар Медіа»;
  • Володимир Яценко – продюсер, керівник продакшну LimeLite;
  • Євген Буцан – директор юридичного департаменту «Медіа Групи Україна»;
  • Анатолій Максимчук – заступник генерального директора медіа групи StarLightMedia (телеканали: СТБ, Новий канал, ICTV);
  • Вікторія Ярмощук – керівниця медіаконсалтингової компанії MRM (Film.ua Group), радниця міністра культури;
  • Юлія Сінькевич  – генеральна продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю),
  • Ігор Коваль  – директор Індустріального телевізійного комітету;
  • Яна Холодна – керівниця Центральної телерадіостудії Міноборони.

Про патріотизм

Від появи нової програми всі намагалися зрозуміти, що таке «патріотичне кіно»? У підсумку Міністерство культури дало визначення: «Патріотична спрямованість кінопроекту передбачає, що його зміст відповідає принаймні одній з таких ознак: пов’язаний з популяризацією прав, свобод, обов’язків людини і громадянина, сприяє розвиткові національної свідомості, патріотичних почуттів, консолідації українського суспільства навколо ідей спільного майбутнього, захисту територіальної цілісності України, ідеалів свободи, загальнолюдських та сімейних цінностей, зміцненню взаємної поваги і толерантності в українському суспільстві, посиленню відчуття гордості за власну державу, її історію, культуру, науку і спорт, поширенню правдивої інформації про обставини збройної агресії Російської Федерації на території України». Але видається, що визначення Мінкульту не допомогло експертами – «патріотизм» кожен з них розумів по-своєму. Для когось це було: кіно розраховане на масового глядача в кінотеатрах, чи біля телевізора. Хтось вирішив, що патріотичні – це історії тільки про АТО, військових, поліцейських, князів, козаків. Деякі експерти вирішили, що патріотизм може бути в рамках цього пітчингу, а може бути інший патріотизм.

"Кіборги"
“Кіборги”

Також багатьом конкурсантам запам’ятався експерт, який у першому турі оцінював проекти під номером 5. Користуючись нормою прописаною в правилах конкурсу, що якщо експерт визнає проект не патріотичним, він має ставити прочерки. Більшість експертів, навіть якщо вважали проект не патріотичним, ставили йому «одиниці», експерт№5 – ставив нулі. А у випадку з проектом «Хома» картка цього експерта взагалі виявилася порожньою. Там не було жодного слова і жодної оцінки. При цьому при підрахунку середнього балу проекту, прохідним у першому турі був 15, сума балів всіх експертів, які оцінювали проект, ділилася і на того, хто поставив 0, чи нічого не написав і не поставив. Саме через це низка конкурсантів не змогла потрапити до другого туру конкурсу.

Про конкурс

Загалом на конкурс надійшло 215 заявок. 13 з них було відсіяні Мінкультом, як такі, що не відповідають технічним вимогам. До участі допустили 202 проекти, з них у другий тур вийшло 99. У першому турі експерти оцінювали проекти дистанційно. Серед тих, які не дійшли до пітчингу, зокрема, варто відзначити документальну повнометражну стрічку про пасажирів поїзду Київ-Костянтинівка режисера Корнея Грицюка «Поїзд «Київ-війна». Проект пройшов лабораторію Віталія Манского Adami Dialogue Yerevan (Єреван, 2017), відібран B2B Doc до сесії девелопменту проекту з європейськими менторами (Одеса, 2017), відібрано до пітчінгку Artdocfest в якості спостерічів (Ріга, 2018). Також ігровий повнометражний дебют про життя українських старшокласників Катерини Горностай «Стоп-Земля» Сценарій цього проекту переміг на пітчингу ОМКФ в 2017 році, й того ж року в Котбусі, а цього року, під час лабораторії Міжнародного фестивалю New Horizons (Вроцлав, Польща), отримав відзнаку Лондонської кіноакадемії.

«Стоп-Земля»
«Стоп-Земля»

Експерт№2 і ми сміливо можемо казати, що під цим номером у першому турі проекти оцінював – голова комісії Андрій Дончик, бо Міністерство «засвітило» його ім’я в одному з проектів. Відзначився тим, що просто ставив оцінки не пояснюючи їх. «На мою думку, даний проект не є «просвітницький» згідно визначення Комісії та Міністерства культури, тому не може претендувати на 100% фінансування» – написав експерт і ставив 1 за всіма критеріями. Варто зазначити, що в одному випадку мова йшла про екранізацію книги Андрія Бачинського «140 децибел тиші», яка в 2015 році була визнана ВВС Україною – «Кращою дитячою книгою року», в іншому – він поставив усі 1 проекту, який подавала режисерка Марина Горбач, яка є членом EFA – Європейської кіноакадемії. Обидва проекти не пройшли у другий тур.

Згідно регламенту конкурсу: кожен експерт окрім, стислої рецензії на сам проект, мав аргументувати кожну свою оцінку.

Щодо визначення «просвітницького» – дійсно, фільми у цій категорії можуть претендувати на 100% фінансування і ми не заперечуємо того факту, адже не читали сценаріїв поданих проектів, що проекти можуть не відповідати цьому критерію. Але чи привід це ставити «одиниці» проекту за всіма ознаками? Чи дійсно, ці проекти мають сценарій на одиницю і не є актуальними?

Іноді зрозуміти логіку оцінок і коментарів експертів – було вкрай важко. Один і той самий проект часто отримував від різних експертів кардинально протилежні відгуки від всіх «одиниць», до – всіх «п’ятірок». Серед таких виявився і «Бес» – це повнометражний документальний проект, який розповідає про батька, який втратив сина, який опинився в полоні у Безлера. Проект в більшу чергу, розрахований на міжнародні фестивалі. Проект зайняв 51 місце за результатами конкурсу і має опинитися у списках рекомендованих до держпідтримки.

Серед проектів, які пройшли у другий тур, але не перемогли там, я хочу відзначити драму Вікторії Трофіменко «Яків» засновану на реальних подіях, які відбувалися в українському селі в 30-х роках минулого століття.

«Яков»
«Яков»

«Яків Дробот – затятий комуніст вірить, що комунізм – шлях до більш справедливого і прогресивного майбутнього. Однак коли наслідки радянської політики дедалі більше дають про себе знати, Яків починає вести подвійну гру. Ризикуючи власним життям, він рятує майже 3000 односельців від смерті в роки Голодомору», – йдеться в синопсисі.

Проект брав участь в 2017 році у пітчингах ОМКФ (Україна) та eQuinoxe Europe International Screenwriter Workshops (Німеччина).

Більшість експертів серед єдиного недоліку «Якова» відзначили суму підтримки, яку продюсери запитували – це майже 60 млн. грн. Хоча знайшлися і ті, які написали, що розповідати про комуністів не на часі.

За результатами другого туру перша п’ятірка проектів виглядає так:

  1. «Кіборги» – 4-серійна телеверсія для телеканалу ICTV, однойменної стрічки Ахтема Сеітаблаєва, яка вийшла в український прокат минулого року. На доробку матеріалу автори просять в держави: 1,5 млн. грн. Виробництво: «Ідас фільм».
  2. «І будуть люди». З рецензії на проект одного з експертів: «Серіал складається з 12 серій по 52 хв. Екранізація роману Анатолія Дімарова “І будуть люди”, події українських персонажів епохи 1901-1933 років. В серіалі розглядається життя кількох українських сімей, з різних соціальних пластів. Вдівець Свирид, голова сімейства бере заміж молоду дівчину, нерівний брак. Розгортається сімейна драма, суперництво батька, сина Оксена, найманого робітника Ганжі. Свирид вбиває жінку, Ганжа палить маєток, каторга розводить всіх в різні боки. Ганжа переходить на сторону більшовиків. В подальшому стає ватажком комуністів і головою сільради. Прописаний початок боротьби із більшовиками на чолі з Гайдуком. Класова боротьба, колгоспи, продовольча експропіація. Зазначені етапи подій в Україні, в які вплетені мелодраматичні лінії героїв». Режисер: Тарас Ткаченко, виробництво: «Фільм Ю Ей Продакшн». Для телеканалу – СТБ. Загальний бюджет: 64 800 000,00 грн. у держави просять половину цієї суми. Експерт, який оцінював цей проект у другому турі під номером 12, жодним чином не прокоментував своє рішення – просто виставивши найвищі бали. Не коментував цей експерт своє рішення і в інших проектах.
  3. Документальний проект (серія інтерв’ю з відомими українцями) режисера Сергія Буковського «Один день і все життя», виробництва: «Магіка фільм». Загальний бюджет: 4 525 021,05 грн., запитувана сума: 4 298 770,00 грн..
  4. Серіал «Подорожники», режисерка: Христина Сиволап, виробництво: «Стар Медіа» для Нового каналу. Загальний бюджет: 33 000 000, 00 грн., очікувана сума держпідтримки: 16 500 000,00 грн. Опис проекту з рецензії одного з експертів: «Історія про дві сім’ї, які володіють придорожними готелями поруч і мають сутички не тільки через це (жінка з однієї пари колись зустрічалася з чоловіком з іншої).»
  5. «Кайдашева сім’я ХХІ» за сценарієм Наталки Ворожбит серіал режисера Максима Литвинова, виробництва продакшну медіа групи StarLightMedia, для каналу цієї групи – СТБ. Загальний бюджет: 26 643 007, 00 грн., у держави автори просять половину цієї суми. З рецензії одного з експертів «Історія сучасних Кайдашів доводить, що часи йдуть, обставини змінюються, а люди – ні. 140 років минуло з подій, зображених в повісті Нечуя-Левицького, а нинішні Кайдаші все так же сваряться, хоч причини зараз інші».
Сериал «Подорожник»
Сериал «Подорожник»

Також серед проектів, які зайняли високі місця за результатами другого туру і мають шанс отримати фінансування: сімейна комедія «11 дітей з Моршина»; одразу дві історії про Роксолану – документальна, одна з серій циклу «Таємниці великих Українців»,  групи каналів «1+1» та анімаційна «Роксолана», від творців «Викраденої принцеси», яка вийшла в прокат цього року; одразу два серіали про американських поліцейських, які приїздять працювати в провінційні українські міста – «Рейнджер» для групи каналів «1+1» та «Шериф» для ICTV;  екранізація п’єси Олега Сенцова «Номери», за слова продюсерки, режисером фільму має також виступити Олег Сенцов; драма Романа Балаяна «Помилка в діагнозі»; ко-продукційний проект «Цензорка» від словацького режисера Петера Керекеса, у фільмі головна героїня – реальна жінка, яка працює у в’язниці, в її обов’язи входить читати і редагувати листування ув’язнених із жінками на волі та слухати їх розмови, під час спілкування в кімнаті для зустрічей; екранізація роману Софії Андрухович «Фелікс Австрія», який був визнаний кращою книгою 2014 року за версією ВВС Україна; історична драма «Гуцульський вестерн» від Володимира Зеленського як продюсера і американського режисера Девіда Додсона; повнометражний мультик «Петрик» про нові пригоди вже більш дорослого Петрика П’яточкіна; ігровий повнометражний фільм про Григорія Сковороду.

«11 детей из Моршина»
«11 детей из Моршина»

Під час пітчингу виникали кілька питань, які я хотіла би розглянути окремо:

  1. Мова

Автори серіалу «Виклик№5», виробництва групи каналів «1+1», написали у своїй заявці: «справжній герой розмовляє хорошою українською мовою — російською мовою в серіалі можуть говорити тільки негативні персонажі або злочинці». Проект зайняв останнє місце за результатами другого туру і фінансування цього разу від держави не отримає. Але давайте подивимося, хто, коли і як просуває цю думку в українському кіно? Ось відгук одного з глядачів на фільм (профінансований частково державою, який вийшов в прокат минулого року – «Червоний»).

«І тренд, коли всі русскоговорящі – вороги, а україномовні – українці і герої – це той тренд, якого зараз потребує наша молода держава».

Я гадаю, усім хто просуває цей «тренд» варто зупинитися негайно.

Чому вийшло таке з мовою? Відповідь очевидна вона продиктована визначенням національного фільму в законі: «національний фільм – створений суб’єктами кінематографії фільм, виробництво якого повністю або частково здійснено в Україні, основна (базова) версія мовної частини звукового ряду якого створена українською або кримськотатарською мовою, та який при цьому набрав необхідну кількість балів відповідно до оцінних елементів бальної системи, передбаченої цим Законом. За мотивованим рішенням Ради з державної підтримки кінематографії на підставі звернення суб’єкта кінематографії, якщо це виправдано художнім, творчим задумом авторів фільму, в основній (базовій) версії національного фільму (крім дитячих та анімаційних фільмів) допускається використання інших мов в обсязі, що не може перевищувати 10 відсотків загальної тривалості всіх реплік учасників фільму.»

Зараз це правило найбільше зачепило документалістів, я була присутня на прийомі експертною комісією Держкіно документального фільму про ГОГОЛЬFEST– «Гоголь Док», який частково профінансувала держава. Аби здати фільм Держкіно авторам довелося накладати поверх усіх реплік усіх персонажів, які говорять російською, включаючи Влада Троїцького, українську озвучку, бо обмежитися титрами у тому випадку, коли герої документального фільму розмовляють не українською чи не кримськотатарською мовою, законодавство не дозволяє. Коли, це положення проходило обговорення в Громадські раді при Держкіно, де  я є одним із членів, я наголошувала на необхідності прописати в законі цю можливість для документальних фільмів, але не була почутою та підтриманою.

  1. Державні кіностудії

Перед початком пітчингу Міністр культури Євген Нищук заявив, що жоден проект від державних кіностудій не пройшов у другий тур. Це не зовсім так, документальний фільм «Більше, ніж іншим», виробництва державної кіностудії ім. Довженка, не тільки пройшов у другий тур, але й за його результатами посів прохідне 30 місце і має отримати держфінансування. Але так, більшість проектів від цієї студії, а також від «Укркінохроніки», «Украніми» та ПрАТ «Одеська кіностудія» у другий тур не пройшли. Чи варто створювати окрему квоту для державних кіностудій, як запропонував міністр? Я вважаю, ні. Ідея, яку активно просувають різні керівники, ще за часів попередньої влади (вони вже всі змінилися з того часу), державних кіностудій, створити особливі умови для держфінансування саме їх, мені не здається правильною. Але питання: чи пройшли у другий тур усі проекти, які заслуговували на це? Має точну відповідь: ні. І це стосується, як проектів від державних кіностудій, так і приватних. Але виходом у цій ситуації, я бачу зміну регламенту конкурсу, як того, що проводить Міністерство, так і Держкіно – усі проекти, які відповідають технічним вимогам конкурсу повинні мати публічну презентацію (пітчинг), перший тур, в якому експерти дистанційно оцінюють заявки, має бути відмінений.

  1. Досить велика частина проектів, які презентувалися на пітчингу, були розраховані, і самі автори наголошували на цьому, для показу в навчальних закладах: дитсадках і школах. У більшій мірі це стосувалося анімаційних і неігрових стрічок. Тому доречно було би включити до складу експертних комісій психологів, які працюють з дітьми. А для великої кількості історичних проектів, які також широко були представлені на пітчингу, справжніх істориків, які мають визнання на професійному рівні.

Конфлікт інтересів

Частина експертів мала конфлікт інтересів: вони або подавали власні проекти на конкурс, або компанії, в яких вони працюють подавали проекти, або презентований проект мав вийти на каналах, які вони представляють. За правилами, вони мали не голосувати за свої проекти. Можливо, усі ці проекти дійсно високої якості і заслуговують на державну підтримку, але краще було б, якби люди не виступали одразу в двох ролях: конкурсанта і журі, і в них не було спокуси занизити оцінку своїм конкурентам. У результаті серед перших 67 проектів опинилися:

Два проекти «Ідас фільм» – «Кіборги» та «Помилка в діагнозі» – голова експертної комісії Андрій Дончик є креативним продюсером на першому з них.

Два проекти «Стар Медіа» – «Подорожники» та «Принцип насолоди» – член експертної комісії Ольга Пантелеймонова – генеральна директорка українського підрозділу групи компаній «Стар Медіа».

П’ять проектів групи компаній Film.ua – «І будуть люди», «Роксолана», «Клуб всезнайків», «Пульс», «Фелікс Австрія» – член експертної комісії Вікторія Ярмощук – керівниця медіаконсалтингової компанії MRM (Film.ua Group).

Проект продакшну LimeLite «Додому» продюсера і члена експертної комісії Володимир Яценко.

Проекти, в яких були контракти на телепоказ на каналі Україна: «Мішень Антихриста», «Сага», «Щедрик», «Хто створив Змієві вали», «Додому» – член експертної комісії Євген Буцан – директор юридичного департаменту «Медіа Групи Україна».

Серіали, які мають виходити на каналах: СТБ, Новий канал, ICTV: «Кайдашева сім’я ХХІ», «Козаки», «Шериф», «І будуть люди», «Подорожники», «Кіборги» – член експертної комісії Анатолій Максимчук – заступник генерального директора медіа групи StarLightMedia (телеканали: СТБ, Новий канал, ICTV).

Оцінити вибір експертів глядачі зможуть в 2019-2020 роках, коли більшість проектів, що перемогли в конкурсі, мають вийти в кінотеатральний прокат чи будуть показані по ТБ.