"Как изменить мир"

Цьогоріч фестиваль Docudays UA відкрив дистрибуторський напрямок. У Києві та регіонах пройшли покази програми Docu/Хіт, сформованої з документальних фільмів, що викликали найбільший глядацький інтерес. Це «Українські шерифи» Романа Бондарчука, «У променях сонця» Віталія Манського, «Майже святий» Стіва Гувера та «Як змінити світ» Джеррі Ротвела.

Кінопрокат охопив чотири міста: Київ (кінотеатр «Жовтень»), Львів (Палац мистецтв), Харків («8 1/2»), Дніпро («Правда кіно») та Маріуполь ( кінотеатр «Перемога»). У кінці серпня програма Docu/Хіт буде представлена в Одесі та Херсоні.

Як розповіла координаторка програми Анна Бурдіна, загальна аудиторія Docu/Хіт склала понад 5, 5 тисяч глядачів. Майже половина з них – понад 2600 – аудиторія «Жовтня».

Кількість глядачів програми DOCU/ХІТ у червні 2016-го року: 2615

«У променях сонця» – 52 сеанси – 1700 глядачів

«Майже святий» – 22 сеанси – 480 глядачів

«Українські шерифи» – 14 сеансів – 225 глядачів

«Як змінити світ» – 9 сеансів – 205 глядачів

Ці дані директор «Жовтня» Людмила Горделадзе представила в рамках експертного круглого столу «Документальне кіно в Україні: логістика під час війни», організатором якого вперше виступив кінотеатр.

До зустрічі долучилися : Анна Бурдіна, засновник Docudays UA, продюсер Геннадій Кофман, директор 86Prokat Ілля Гладштейн, директорка начальник відділу управління держрегулювання та реалізації кінопроектів Держкіно України Станіслав Притула, дослідник документального кіно, кінорежисер, куратор документальної програми фестивалю незалежного американського кіно «Незалежність» AIFF 2016 Дмитро Тяжлов, продюсер і співавтор стрічки «Добровольці Божої чоти» Іван Ясній, директор кінотеатру «Ліра» Олеся Лавроненко та начальник бек-офісу мережі кінотеатрів «Планета кіно» Олексій Шпатенко.

Під час свого виступу Станіслав Притула запросив творчі групи до активнішої участі у документальній секції пітчингів Держкіно. Питання державної підтримки кінопрокату, як слідує з доповіді представника відомства, є комплексним і потребує доброї волі не лише Держкіно, а й інших відомств, зокрема, Міністерства фінансів. «Для Мінфіну єдиний вартісний показник – це кількість грошей, які ми зібрали з фільму. А це для сучасного кінематографа в нинішніх культурних реаліях взагалі неприпустимо», – навів приклад пан Притула. Він підтримав тези учасників круглого столу про те, що державна підтримка дистрибуції документального кіно необхідна. Він назвав слушним висновок Іллі Гладштейна щодо необхідності дотацій з боку держави на продажі квитків на документальні фільми, аби ціна на них була прийнятною.

Нині, нагадав Станіслав Притула, Держкіно може надавати кошти на презентацію українських фільмів зі спеціального рахунку. Цей «фонд» на підтримку ініціатив кінематографістів акумулює надходження від кінопрокату фільмів, створених за державного фінансування.

Системи ж для підтримки дистрибуції незалежного документального кіно в Україні немає. Відзняту власними силами стрічку «Добровольці Божої чоти» її автори Іван Ясній і Леонід Кантер випустили на великі екрани «самокатом», домовляючись про показ фільму із кожним кінотеатром окремо. У підсумку фільм зібрав 26 тисяч глядачів. Такого результату продюсери стрічки, на думку Івана Яснія, досягли завдяки актуальній темі стрічки про війну на сході України та підтримці місцевих активістів, які допомагали просувати фільм. Слід відзначити і активність самих продюсерів, які протягом кількох місяців жили у режимі відряджень і переговорів.

На необхідності знайти ринкову формулу для кінопрокату документальних фільмів акцентує Геннадій Кофман. Як він відзначив, поки що таке кіно команда Docudays UA продовжує демонструвати у регіонах України під час Мандрівного фестивалю Docudays UA та купує ліцензії на покази фільмів у кіноклубах. Однак до економіки процесу Україні ще далеко. «Без донорів, без ін’єкції прокат можна розглядати як просвітницьку діяльність – аби привчити глядача до хорошого кіно», – впевнений Геннадій Кофман.

Дмитро Тяжлов у своїй доповіді про міжнародний досвід кіно дистрибуції документального кіно акцентував, що насамперед кіно є інструментом просвітництва і культурної дипломатії. І це може бути базисом і для комерційної діяльності. Культуру перегляду документального кіно, як слідує з виступу дослідника неігрового жанру, слід виховувати з дитинства. І для цього потрібні не лише зусилля ентузіастів, а й державна політика щодо кіно.

Олеся Лавроненко, яка раніше обіймала посаду керівника відділу розповсюдження фільмів Держкіно, зауважила, що є прибічницею жорстких правил для кінотеатру щодо українських фільмів. «30-відсоткова квота на показ українського кіно виконується з 9:00 ранку до 11:00. І хто піде в кіно в такий час? У такі кінотеатри, як “Мультиплекс” чи “Баттерфляй” не можна пробитися в зручний для глядача час», – наголосила пані Лавроненко. З іншого боку, як нагадала Людмила Горделадзе, ці кінотеатри є комерційними проектами й орієнтовані на репертуар фільмів, квитки на які допоможуть повернути вкладені кошти.

Попри те, що ані законодавство, ані державна політика України поки що не діє на користь кіно, зрушення у кінопрокаті відбуваються як винятки чи маленькі дива. Одним із таких прикладів є добра воля демонструвати документальні фільми мережі «Планети кіно» . Як розповів Олексій Шпатенко, періодично кінотеатри мережі демонструють такі фільми, хоча аудиторія їх поки що невелика.

Підсумовуючи зустріч, Людмила Горделадзе акцентувала на необхідності збільшення в Україні кількості кінозалів, а також професійних фільмів у форматі кінотеатрів. Наприклад, короткометражні фільми на великі екрани виходять у форматі кінотеатрів. А вибір повнометражного глядацького документального кіно невеликий не тільки в Україні а й у світі.

Кількість глядачів документальних фільмів у кінопрокаті «Жовтня»:

• 9000 глядачів * «Океани» * 350 сеансів * 2009 р. * дистрибутор – «Артхаус Трафік»

• 2800 глядачів * «Сансара» * 172 сеанси * 2013 р. * дистрибутор – «Артхаус Трафік»

• 570 глядачів * «Російський дятел» * 70 сеансів * 2016р. * дистрибутор – «86 Prokat»

• 270 глядачів * «Бранці» * 35 сеансів * 2016 р. * дистрибутор – «86 Prokat»

• 260 глядачів * «Путінські ігри» * 45 сеансів * 2014 р. * дистрибутор – «86 Prokat»

• 175 глядачів * «Крим. Як це було» * 20 сеансів * 2016 р. * дистрибутор – Big Hand Films

Людмила Горделадзе вважає важливим вступ України до Euroimages. Адже це дозволить розширити ринок прокату українських фільмів, отримати додаткові кошти на творчі проекти та на підтримку кінотеатрів.

Спонукати керівників кінотеатрів до творчої роботи з глядачем, на думку директора «Жовтня», може перше галузеве об’єднання – Союз кінотеатрів України. Ця асоціація, зокрема рекомендуватиме кінотеатрам випускати у прокат «некомерційні» фільми. Перший з’їзд та установчі збори Союзу кінотеатрів України відбудуться 19 липня в рамках Одеського міжнародного кінофестивалю.