Валерій Шевчук

Кожні один-два роки, починаючи з 1979 і аж по 2006, Валерій Шевчук випускав як не роман, то збірку оповідань. А крім того, була ще ціла низка творів, написаних ним у 60-ті та після 2006 року. Словом, інтенсивність його творчості могла б забезпечити оригінальними сценаріями цілу кіностудію. Однак, за творами письменника знято лише чотири стрічки.

Першою екранізацією творів Шевчука стала короткометражна картина за мотивами його ранньої новели (написаної на початку 60-х років) «Вона чекає його, чекає». Фільм став студентською роботою молодого тоді режисера І. Жилко.

За мотивами роману «Панна сотниківна» художник-режисер Анатоль Степаненко у 1986 році зняв півгодинний фільм «Повний місяць» («Полнолуние. Ноктюрн»). У пам’яті архівів цей фільм залишився барвистою фантазією на тему українського фольклору.

Серед небагатьох біографічних фактів про Шевчука відомо, що влітку 1962-го року письменник багато їздив містами України з документалістом Ігорем Грабовичем. Та чи допомагав тоді ще молодий літератор досвідченому режисерові – не відомо.

Ще будучи студентом, разом зі своїм братом Шевчук написав сценарій за повістю Ярослава Галана «Гори димлять».

«Це чи не єдине пристойне, що цей письменник створив. Ми були переконані, що це був би чудовий фільм. Ясна річ, нам показали на двері, а фільм з’явився за цим сюжетом тільки у 1991 році, але вже робили його інші люди», – написав Шевчук у своїй автобіографії.

Єдині дві повнометражні екранізації творів Шевчука зняла режисер Наталя Мотузко. У 1991 році вона випустила «Чудо в краю забуття» за твором «Петро Утеклий». Стрічка розповідає історію вбивства двох братів-близнюків, яких жителі села вважають однією людиною. Від страху, що прийшов Месія і чинитиме страшний суд, люди коять нові злочини.

А в 1992 році Мотузко випускає картину «Голос трави». У фільмі йдеться про молоду чаклунку, котру навчає таємницям відьомства досвідчена знахарка. Картина знята у поетичній стилістиці українського фольклору і переповнена містикою.

 

Над сценарієм до жодного з цих фільмів сам Валерій Шевчук не працював.