16 березня французькій актрисі Ізабель Юппер виповнюється 66 років. Ізабель народилася навесні 1953 року в передмісті Парижа.

Кінематографічна біографія актриси стартувала, коли дівчині виповнилося 19 років. Дебютом Ізабель Юппер стала роль в мелодрамі Ніни Компанієць «Фаустина і спекотне літо».

Фільмографія актриси нараховує більш ніж сотню фільмів та телевізійних проектів. ЇЇ недарма називають іконою французького і європейського кінематографу.

Характери персонажів, які втілює актриса варіюються від витончених спокусниць і до ексцентричних матусь. Але всіх їх об’єднує аристократична витонченість, глибокий драматизм і вражаюча акторська майстерність.

Фільми за участю Ізабель – це кіно для справжніх гурманів.

«Віолетта Нозьєр» (1978)

Ізабель Юппер знялась в фільмі Клода Шаброля «Віолетта Нозьєр». Актриса виконала роль реального персонажа – жінки, яка отруїла в 1930-х роках власного батька.

Ім’я Віолетти увійшло в історію французької криміналістики завдяки незвичайній здатності впливати на суспільство. І моментально перетворило жінку в справжній символ жриці любові.

«Піаністка» (2001)

Емоційний фільм розповідає про нещасливе життя 40-річної талановитої піаністки Еріки Кохут. Вона – професор Віденської консерваторії. Повністю позбавлена особистого життя, жінка таємно відвідує порномагазини і тримає під ліжком набір садомазохістських інструментів.

За виконання цієї ролі Ізабель Юппер отримала Приз за кращу жіночу роль Каннського кінофестивалю, і номінацію на премію «Сезар» за «Кращу жіночу роль».

Цікаво, що всі музичні партії на піаніно в картині актриса виконала сама.

«8 жінок» (2002)

Фільм Франсуа Озона розповідає про зустріч восьми жінок в одному будинку напередодні Різдва. Відносини між жінками непередбачувані і заплутані. А єдиний чоловік, що пов’язує їх – вбитий.

За цю роль в цій картині Ізабель Юппер була в 12-й раз номінована на премію «Сезар», за «Кращу жіночу роль». А також вона отримала нагороди: «Золотий овен», «Срібний ведмідь» Берлінського кінофестивалю і «Премію Європейської кіноакадемії».

«Жіноча справа» (1988)

Дія картини відбуваються у Франції, під час Другої світової війни. Мати і домогосподарка живе в селі неподалік від Дьеппа. Одного разу вона допомагає подрузі зробити аборт. Після цього, за рахунок незаконних підпільних абортів у неї з’являється хороший дохід.

Ізабель Юппер за гру в цьому фільмі була удостоєна Кубка Вольпі як найкраща актриса Венеціанського кінофестивалю.

«Церемонія» (1995)

Французька сім’я наймає на роботу служницю. Нова прислуга здається трохи дивною, але сімейство не звертає на це уваги. Софі – холоднокровна і спокійна жінка, яка відмінно справляється зі своїми обов’язками, тому її безпристрасність не насторожує сімейство. Але є в служниці щось дивне і загадкове, її таємницю намагається розгадати кожен, хто з нею стикається.

За свою роль Ізабель Юппер була удостоєна премії «Сезар» за «Кращу жіночу роль», премії «Люм’єр» як «Краща актриса», а також отримала Кубок Вольпі за кращу жіночу роль.

«Вона» (2016)

Успішна і владна жінка Мішель стає жертвою жорстокого згвалтування. Мішель вирішує не звертатись в поліції. Але спроби повернутись до звичайного життя залишаються марними. Жінка прагне помсти.

За дуже складну і емоційну роль Мішель Ізабель Юппер була удостоєна премії «Золотий глобус» за кращу жіночу роль у драматичному фільмі і премії «Сезар» за «Кращу жіночу роль».

«Мереживниця» (1977)

Помм працює помічницею в салоні краси у Парижі. Вона приваблива, але скромна молода дівчина. Під час літніх канікул дівчина зустрічає симпатичного студента та шалено закохується.

І хоч хлопець зачарований витонченістю і цнотливістю Помм, він не здатен оцінити її внутрішню красу.

За фільм «Мереживниця» Ізабель Юппер отримала премію BAFTA в номінації «Краща актриса, яка дебютувала в головній ролі».

«Любов» (2012)

Ізабель Юппер – улюблена актриса режисера Міхаеля Ханеке. Саме тому він довірив їй роль Єви, розважливої дочки літніх людей в камерній драмі «Любов». Стрічка була відзначена багатьма кінематографічними преміями, включаючи «Оскар», «Сезар» і «Пальмову гілку».

Дія фільму відбувається у звичайній паризькій квартирі. Колишні вчителі музики, 80-річні Жорж і Ганна, живуть спокійним життям.

Але їхня любов піддається серйозному випробуванню. Одного разу Ганна переносить невеликий інсульт. Після повернення з госпіталю жінці паралізувало половину тіла.

«Спасибі за шоколад» (2000)

Піаніст Андре Полонскі сам виховує 18-річного сина Гійома. Його дружина трагічно загинула. Через деякий час Андре наважився одружитись вдруге. Нова дружина Андре – спадкоємиця шоколадної фабрики. А ще неймовірно розважлива і бездушна особа.

У 2001 році за роботу в цьому фільмі Юппер завоювала премію «Люм’єр» як найкраща актриса.

«Черниця» (2013)

Фільм розповідає драматичну історію з життя дівчини на ім‘я Сюзанна. ЇЇ ще в ранній юності проти волі віддали в монастир.

У монастирі Сюзанна потрапляє під опіку ігумені, яка допомагає дівчині освоїтися в незвичних умовах. Але її прагнення до свободи і незалежності від цього не стає меншає.