Олександр Ірванець
На початку 2000-х років почали активно виходити прозові твори Олександра Ірванця, якого на той час знали перш за все, як поета та перекладача. Доти він написав вже кілька прозових оповідань та п’єс, окремі з яких навіть були поставлені у театрах. Трохи згодом широкий загал дізнався про Ірванця як про кумедного телеведучого, який виступав на одному з вітчизняних каналів у короткій авторській передачі «5 копійок».
«Я перепробував, мабуть, вже всі жанри. Вже й не знаю, що б такого спробувати новенького…», – сказав письменник в одному зі своїх нещодавніх інтерв’ю. І це так, адже в літературі він відзначився майже в усіх жанрах. Написав навіть сценарій до фільму  «Поводир» Олеся Саніна. Окрім Ірванця, над скриптом до картини також працював сам режисер та Ірен Роздобудько.
Сюжет картини розгортається у 30-ті роки ХХ ст. в УРСР, коли наші співвітчизники потерпали від знищення інтелігенції, індустріалізації, голодомору та колективізації. Підприємець зі США Майкл Шемрок разом зі своїм десятирічним сином Пітером прибуває до Харкова, де вони планують обміняти трактор на зерно. Після цього Майкл залишається у Радянському Союзі й починає працювати на комуністичну пропаганду.
Згодом до його рук потрапляють секретні матеріали про заплановані на території України репресії. Через це Майкла вбивають. Його син Пітер стає свідком цього злочину. Малого рятує лише те, що він пристає до сліпого бандуриста Івана Кочерги, який робить маленького вихідця з Америки своїм поводирем.
Звідтоді хлопець разом із Кочергою багато подорожує Україною. Це змушує його швидко подорослішати. Взимку 1934 року вони приїздять у Харків на з’їзд кобзарів, де Кочергу та десятки інших кобзарів страчують більшовики. Єдиним свідком тих подій стає Пітер…
Олександр Ірванець також зявляється у стрічці в епізодичній ролі писарчука НКВС.