Стрічка «Обличчя» розгортає перед глядачем панораму людей, що були на Євромайдані. Цю документальну картину 23-річний режисер захищав у якості дипломної роботи, випускаючись цьогоріч з університету.
Це вже не перша його участь у кінофестивалі «Молодість». Минулоріч у рамках кінофоруму показувалася короткометражна робота Нікона «Порятунок». У далекому 2003-му на цьому ж фестивалі демонструвалася стрічка Сергія Маслобойщикова «Шум вітру», у якій він зіграв одну з ключових ролей. Крім того, молодий режисер неодноразово брав участь у паралельному конкурсі фестивалю Shoot and play.
Нікон Романченко розповідає про те, як проходила робота над «Обличчями», та з якими проектами його можна буде зустріти на «Молодості» у наступних роках.
Коли ти розпочав роботу над цим документальним фільмом?
У грудні. Спочатку відзнятий на Майдані матеріал я монтував у короткі ролики по кілька хвилин. Я це робив, аби показати, що там стоять не бомжі, не фашисти, а нормальні люди. Робота над такими короткометражками проходила хаотично – я знімав ті події, на які потрапляв. Загалом я відзняв близько 400 гігабайт і частина цього матеріалу увійшла в альманах «Чорний зошит майдану». Лише навесні усе це оформилося у фільм, який і відібрали на «Молодість».
Окрім «Облич» у тебе лишилися короткі ролики про Майдан?
Так. Серед них є коротенький фільм про чоловіка, який розписує каски, і про піаніно, що стояло посеред площі… Всього таких коротких фільмів близько восьми. Надалі я навряд чи буду перемонтовувати «Обличчя» і ці ролики. Гадаю, не треба руйнувати ту форму, у якій вони сьогодні. Події я знімав разом із Анастесією Лисенко. Наприклад, усі кадри, відзняті на Грушевського – її робота. Коли вона тримала у руках камеру, я прикривав її, щоб вчасно відвернутися від небезпеки.
Показ твого фільму на «Молодості» став українською та світовою прем’єрою стрічки. Яка подальша фестивальна доля стрічки?
Зараз мені цікаво надіслати фільм на Гонконгський кінофестиваль. Адже там нещодавно почалися події, подібні до наших. Тож «Обличчя» будуть перегукуватися з ситуацією у їхній країні. А в грудні він буде показуватися на міні фестивалі українського кіна у Мюнхені.
Надалі ти плануєш зосередитися саме на ігровому кіні?
Так. Я ще не зняв таку ігрову стрічку, яка б мене влаштовувала на 100%. Тож наразі я поставив перед собою ціль зняти повнометражну ігрову картину. Проте життя мінливе, і можливо незабаром я знову візьмуся за документальну роботу.
Де найближчим часом можна буде переглянути «Обличчя»?
Тільки-но ми провели показ у Миколаєві. Це було «Відлуння Молодості», у рамках якого демонструвалися вітчизняні картини з фестивалю. Фільм буде показуватися у кіноклубах і, сподіваюся, на престижних закордонних фестивалях.